Сергій Ігорович Пахомов (прізвисько — Пахом ; нар. 4 листопада 1966, Москва, СРСР ) — радянський і російський андеґраундний актор, сценарист, музикант, дизайнер інтер'єрів, художник, який працює в авангардному стилі, артист у жанрі стендап-камеді. Найбільш відомий як виконавець ролі у фільмі «Зелений слоник». Учасник телешоу «Битва екстрасенсів» (2015).

Біографія Народився 4 листопада 1966 року в Москві . Дитинство Сергія проходило в неповній родині. Батько Пахомова, професор-біолог, пішов від матері, коли син перебував ще в дитячому віці. Є євреєм за батьком . З ранніх років його переслідували видіння і галюцинації. 1981 року закінчив Краснопресненську художню школу, 1985 року завершив навчання в Московському художньо-промисловому училищі імені Калініна, в період відвідування якого особливо цікавився іконописом. У 1986 році перебував на лікуванні в психіатричній лікарні імені Кащенка, куди був направлений призовною комісією замість війни в Афганістані . Іншими захопленнями Пахомова у 1980-х були гра в музичних групах, а також спорт і боротьба . У 1984-1985 роках брав участь у квартирних виставках, а починаючи з 1988 року брав участь у більших виставках живопису — як у Росії, так і за кордоном, наприклад, у Нью-Йорку . Наприкінці 80-х вперше потрапив на телебачення в програму «Взгляд» завдяки своїй художній творчості . У 1988-2000 вивчав сучасне мистецтво в Європі та США, бував у Нью-Йорку, Парижі, Марселі, Берліні .

Популярність Сергію Пахомову принесла участь у зйомках фільмів Світлани Баскової : «Коккі — лікар, що біжить» (1998), « Зелений слоник » (1999), «П'ять пляшок горілки» (2002) і «Голова» (2003) . Найпомітнішою для нього стала роль молодшого офіцера родом із села в резонансному фільмі «Зелений слоник», де герой Пахомова випорожнювався і поїдав свої випорожнення .

У 2000 році Пахомов почав працювати у видавничому домі Hachette Filipacchi Shkulev, де надалі він призначався арт-директором низки глянцевих журналів. Так, у 2002-2007 роках художник редагував журнал «Elle Декор», у 2008 році — виконував обов'язки арт-директора «Marie Claire», а 1 липня 2009 року обійняв аналогічну посаду в редакції російської версії журналу «Elle» . Також Пахом з'являвся у кількох випусках програми «Пізнаючи світ», де ведучим був сам Віктор Пузо.

Сам Пахомов нерідко називає те, що він робить, «сумішшю ідіотизму й абсурду» . Виступає з лекціями і комічними монологами в жанрі стендап-камеді, бере участь у зйомках фільмів, займається дизайном інтер'єрів, виставляє свої картини на різних експозиціях. За власним зізнанням Пахомова журналу Rolling Stone Russia, він ніколи не прагнув заробити якомога більше грошей : Особисте життя Станом на березень 2007 року Сергій Пахомов не був одруженим, проте вже мав, за його словами, прийомного сина Івана , тоді як у квітневому інтерв'ю того самого року він сказав, що перебуває у шлюбі та має двох синів сімнадцяти та вісімнадцяти років, що, однак, не заважає йому захоплюватися «молодими бабами сімнадцяти-вісімнадцяти років» . В іншому інтерв'ю, 2009 року, розповідаючи про «гніт у [своєї] жопі», він згадав, що через цей «гніт» «ближні мої, рідні, дружина страждають». Незважаючи на це, ні ім'я дружини Пахомова, ні дата появи цієї жінки в його житті тривалий час невідомі . Інші джерела повідомляють, що у Сергія Пахомова є син Павло . Московський фешн-фотограф Іван Князєв розповів, що Сергій Пахомов — його вітчим .

Фільмографія Актор

Сценарист

«Фанданго для мавпи» ( 1992 ) «Голова» ( 2003 )

Художник-постановник

«Та й так» (2014) «Бонус» (2015)

Дискографія

Пахом та Вівісектор «Бонча» (Схід/Союз; 2008) Пахом «Життя - веселий карнавал» (Zenith/Союз; 2009) Пахом і Вівісектор "Москва" (Zenith/Союз; 2010) Пахом і Прохор «Курлик» (Союз; 2013) Пахом та Вівісектор «Arcadiя» (2016) Пахом та Альбіна Сексова «Мікрозайм» (2020) Пахом та Женя Куковеров «Eskimos» (2020) Пахом та VIA REBUS «Crazy Fire 18+» (2021) ПАХОМ ВАМ ПЕРЕДзвонить «КАФЕ-МОРГ» (2023)

Примітки