Тухулха — хтонічна істота в етруській міфології із загостреними вухами (можливо, ослячими), волоссям із змій і дзьобом, що нагадує дзьоб стерв'ятника. Тухулха жила у підземному світі, відомому як Айта.
Багато вчених називають це божество чоловічимLarissa Bonfante and Judith Swaddling. Etruscan Myths. University of Texas Press, 2006, тому що Тухулха має чоловічі ознаки, такі як звіряча шерсть на обличчі, що нагадує бороду. Однак, за словами Ненсі де Груммонд, «цю чудовисько часто називають у чоловічому роді, але насправді дуже ймовірно, що вона — жінка чи не має статі взагалі, тому що вона носить жіночу сукню, має блідо-рожеву шкіру (порівняйте з цегляно-червоною шкірою Тесе) і, схоже, у неї навіть є груди»de Grummond: Etruscan Myth, p. 230. Візерунок на зміях Тухулхи, на її думку, вказує на гадюку. Емелін Хілл Річардсон, Грем Баркер та Том Расмуссен також вважають, що Тухулха є жінкою. Тим не менш, класична історія вважала одяг Тухулхі хітоном, який могли носити і чоловіки, і жінки. Крім того, той самий одяг носить й інше чоловіче божество Харун (Charún).
Єдине відоме зображення Тухулхи знаходиться у настінному розписі в гробниці Орка II у Тарквінії, ІталіяPfiffig: Die etruskische Religion, S. 334.. Там божество з'являється історія про подорож Тесе (Тесея) у підземний світ. Тесе та його друг Пейріфус (від нього на фресці залишилася лише голова) грають у настільну гру, поруч знаходиться Тухулхаde Grummond: Etruscan Myth, pp. 229—230.
Фреска із зображенням Тухулхи виявляється пов'язана з низкою вбивств у фільмі «Етруски вбивають ще» (1972).
Примітки
Література Ambros Josef Pfiffig : Die etruskische Religion. Sakrale Stätten. Götter - Kulte - Rituale. Wiesbaden 1998 року. ISBN 3-928127-54-3 . de Grummond, Nancy. Etruscan Myth, Sacred History and Legend . Philadelphia : University of Philadelphia Museum, 2006.
Посилання Тіт Лівій : Ab Urbe Condita. Книга VII. у Вікітеку (латинською) Тухулха // Міфологічний словник, М., «Велика Російська енциклопедія», 1992, з. 554.