Кімна́та, покі́й, заст. ківна́та — С. 242., го́рниця — відокремлена стінами або перегородками частина будинку, квартири для проживання в ній.
Слово кімната проходить через від < caminus; (первісно — «приміщення з каміном», «опалюване приміщення»), на польське посередництво вказує наголос на передостанній склад. Щодо окремого приміщення в житлі можуть вживатися також слова «хата» (у сільських будинках) і «покій».
Поділ приміщень на кімнати було відомо ще в Стародавній Греції, що підтверджується розкопками, що відносяться приблизно до 2200 року до нашої ери.
Види кімнат Вітальня Спальня Їдальня Салон Зала (зал) — застаріла назва вітальні Будуар — невелика розкішно прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і приймання найближчих друзів
Спеціальні кімнати Кімната матері й дитини — приміщення в будинку вокзалу, автостанції тощо для відпочинку транзитних пасажирів — матерів з дітьми. Прийма́льний покі́й — приміщення у лікарні, де хворі одержують першу допомогу, де їх розподіляють по палатах.
Примітки
Посилання Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 2-ге вид. — 1728 с.