Ю́рій Микола́йович Тиня́нов (; , місто Рєжиця, нині Резекне, Латвія — 20 грудня 1943, Москва, РРФСР) — російський письменник, літературознавець.
Твори Літературознавці праці: «Достоєвський і Гоголь» (1921), «Проблема віршованої мови» (1924), збірка «Архаїсти і новатори» (1929). Історико-біографічні романи: «Кюхля» (1925), «Смерть Вазір-Мухтара» (1927—1928) — про Олександра Грибоєдова, «Пушкін» (частини 1—3, 1935—1943, не закінчив). Повісті та оповідання: «Підпоручик Кіже» (1928), «Воскова персона» (1931), «Малолітній Вітушишников» (1933).
Подіям в Україні присвятив оповідання «Чернігівський полк чекає» (1932).
Нагороди Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Див. також Поручик Кіже
Література Радецька М. М. Тинянов Юрій Миколайович // — С. 248.
Примітки
Посилання Н. Степанов. Замыслы и планы