Веніамі́н Іо́льович Гутя́нський ( 1903, с. Глибочок (Гайсинський район), Вінницька область) — †1956, м. Кустанай, Казахстан) — український радянський письменник.
Біографія Народився 30 липня 1903 року в с. Глибочок на Вінниччині у родині теслі. Навчався у школі в Бершаді, закінчив педтехнікум у Києві, навчався в інституті народної освіти при Київському університеті. Вчителював, у 30-х роках працював секретарем в Укрнацменшвидаві, єврейських журналах для дітей «Жовтеня» та «Будь напоготів!» (1937—1941), редактором у видавництві «Молодь». Під час Другої світової війни був на евакуації в Уфі. 5 липня 1949 року був заарештований. Його звинуватили у «націоналістичній пропаганді» і в «зв'язках з американським журналістом-шпигуном» Магідовим. Отримав 10 років таборів суворого режиму. Перебував в Усольському таборі на Уралі поблизу Солікамська Наприкінці 1955 р. достроково звільнений через хворобу на сухоти. Помер 18 серпня 1956 р. у Кустанаї, де на засланні перебувала його родина. Реабілітований посмертно.
Літературна діяльність Поет, перекладач. Писав мовою їдиш. Друкувався з 1930 року. Публікації «Листоноша», «Бувай здоровий — їдь здоровим» (обидві — 1930). Збірки «Для малят» (1936), «Різне» (1937), «Байки», «Для дітей» (обидві — 1940), книжка сатиричних антифашистських віршів «Сіль ув вічі» (1944), «Читанки» (1947), п'єса «Про діда Вариводу, що не сміявся зроду» (1937, вистава єврейською мовою; 1939 — українською в Київському театрі ляльок). Переклав українською мовою повість «Четверта висота» О. Ільїної (друк 1962 р.), на їдиш — твори І. Крилова (збірник «Вибрані байки», 1937), С. Маршака, К. Чуковського, П. Тичини, Н. Забіли, Р. Бернза, М. де Сервантеса. У перекладі українською мовою вийшли книжки «Сала за шкіру» (1944), «Йдуть армійці-піхотинці» (1947), «Яшко з голубами (1966), російською — «Хто чого полюбляє» (1965), «Хай завжди буде мама» (1986). Окремі твори В. Гутянського перекладали М. Стельмах, М. Пригара, В. Бичко, І. Нехода, І. Кульська та ін.
Член Спілки письменників України з 1940 р.Гутянський Веніамін Іольович (довідка) // З-над Божої ріки: літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — C. 94-95..
Джерела і література Біографія Гутянського В. І // Енциклопедія Сучасної України Біографія Гутянського В. І. // Сайт «УкрЛіб» Кержнер, А. Г. Гутянський Веніамін Іольович [поет, перекладач, член Спілки письменників України] // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. — Київ, 2006. — Т. 6: Го — Гю. — С. 689 : портр. Гутянський Веніамін Іольович (довідка) // З-над Божої ріки: літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — C. 94-95. Полянкер Григорій. Гутянський Веніамін. Життєпис. // Літературна Україна. — № 29 (4438). — 1991. — 19 липня. — С. 175. Білоус Л. Ювілей поета-земляка [До 100-річчя від дня народження В. Гутянського, уродженця села Глибочок Тростянецького району] // Тростянецькі вісті. — 2003. — 30 липня. Маніленко, П. Вшанували 100-річчя поета [В. Гутянського] // Вінницька газета. — 2003. — 14 серпня. — С. 4. Баніт А. Добрий, мудрий і стражденний єврей із Поділля [Веніамін Йолевич Гутянський] // Подольский еврейский альманах. — № 4. — Винница, 2004. — С. 15-16. Десятник О. Письменники в моєму житті // Вітчизна. — 1993. — № 3-4. Корсунська Б. Ордер на арешт // Хроніка 2000. — 1998. — № 21-22. Горішній А. Єврейський побратим [про В. Гутянського]. // Вінницька газета. — 1995. — 15 червня. Веніамін Гутянський // З порога смерті. — К., 1991. — с. 155—157.
Примітки
Див. також НСПУ