Юнко гвадалупський (Junco insularis) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Ендемік Мексики.
Поширення Вид є ендеміком острова Гвадалупе, що за 280 км на захід від Нижньої Каліфорнії, Мексика. Історично він був звичайним і одним із найпоширеніших птахів острова. Зараз він поширений лише на півночі острова. Птах мешкає у гаях монтерейської острівної сосни (Pinus radiata) змішаними з дубом Quercus tomentella і кипарисовика гваделупського (Cupressus guadalupensis) на північній частині острова Гвадалупе, на висоті до 1400 м, але також можна знайти в чагарниках Nicotiana на рівні моря. У період нерозмноження займає різноманітні околиці та відкриті ліси з кущовим підліском і часто відвідує годівниці.
Чисельність популяції невідома, але за останні роки (P. Salaman in litt. 2007) зросла лише з 50-100 птахів у 1995 році (Howell і Webb) завдяки управлінню середовищем проживання та вибракуванню кіз, однак, вважається, що популяція налічує менше 250 статевозрілих особин.
Опис Юнко гвадалупський сягає завдовжки 15 см. Голова сіра з чорними смугами. Верхня поверхня сіро-коричнева і стає сірішою до крупа. Чорні крила обведені жовто-бурим. Хвіст чорнуватий. Зовнішні контрольні пера білі. Бока винно-червоні. Нижня сторона біла.
Статус У 19 столітті рибалки привезли кіз у Гвадалупе, де вони настільки розмножилися, що до 1870-х років нараховували чотири кози на гектар. Нашестя кіз мало особливо руйнівний вплив на популяції кипариса гваделупського. У 1971 році ще була трикілометрова смуга кипарисового лісу, а до 1988 року вона скоротилася лише до одного кілометра. У 1971 році почалося вилучення кіз з Гвадалупе. У 1971 і 1972 роках було вбито 35 000 кіз. У 2000 році на Гвадалупе все ще жили 4000 кіз. У масштабній кампанії, проведеній Grupo de Ecología y Conservación de Islas (GECI) у співпраці з Мексиканською комісією з охоронюваних територій (CONANP), Військово-морським флотом Мексики та Мексиканським інститутом екології, майже всі кози на Гваделупі були ліквідовані між 2003 і 2006 роками. Результатом стало те, що ендемічна флора відновилася, а шість видів рослин, які вважалися вимерлими, були знову відкриті. Крім того, було виявлено 2000 нових саджанців сосни гваделупської. Завдяки заходам з відновлення популяція гваделупського юнко зросла з 50 до 100 особин у 1988 році до 5700 особин у 2007 році. У 2008 році програма захисту гваделупського юнко зазнала невдачі після того, як пожежі знищили майже половину первинного середовища існування кипариса. Дикі коти та миші також все ще становлять загрозу.
Примітки
Посилання Howell, Steven N. G. & Webb, Sophie (1995): A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford University Press, Oxford & New York.