«Кім Джійон, 1982 року народження» () — феміністичний роман корейської письменниці Чо Намджу. Вийшов у видавництві Minumsa у жовтні 2016 року, станом на 27 листопада 2018 був проданий тиражем понад 1 мільйон примірників, ставши першим корейським романом з мільйонними продажами після «Прошу, оберігай маму» у 2009 роціIm Eun-byel. Сюжет зосереджений на жінці, в якої розвинулась депресія після народження дитини, і сфокусований на повсякденному сексизмі, який тягнеться з її дитинстваIm Eun byelShin Joon-Bondramasrok.com.

Авторка написала роман за два місяці, оскільки «життя головної героїні Кім Джійон мало чим відрізняється від того, яке прожила я. Ось чому я змогла написати так швидко без особливої підготовки».

Сюжет Кім Джійон — молода маркетологиня з Південної Кореї, яка останнім часом несвідомо починає говорити про себе від імені інших знайомих жінок. Це неабияк бентежить її чоловіка, і її відправляють до психіатра.

Кім Джійон — друга дочка в сім'ї з двома доньками та молодшим сином. Мати Джійон стикалася з тиском зі сторони свекрів, які вимагали народити хлопчика, тому продовжувала народжувати дітей, поки не з'явився син. За її мовчазною згодою він отримує привілейоване ставлення від оточення коштом матері та сестер.

Попри стрес удома через фінанси, домагання хлопця, який «жартує» над Джійон, та випадок переслідування, з яким вона стикається під час навчання в підготовчій школі та назад, дівчина вчиться в школі досить добре. Спершу вона мріє стати журналісткою, та під час навчання в коледжі її основним інтересом стає маркетинг, і вона обирає його у своєму кар'єрному шляху.

Коли Джійон постає перед труднощами у пошуку роботи, вона все частіше помічає, як студентів чоловічої статі, з кваліфікацією як у неї або й нижчою, всіляко заохочують, підтримують та врешті наймають, тоді як вона та її однокурсниці можуть розраховувати в кращому разі на нижчі посади, якщо їх взагалі наймуть.

Безпосередньо перед випуском Джійон таки вдається знайти роботу, за яку вона охоче береться і якою в цілому задоволена. Вона знаходить наставницю серед фахівців вищої ланки, яка бере її під свою опіку та докладає усіх зусиль, щоб зробити робоче місце кращим для жінок, порівняно з тим, де вона починала працювати.

Після кількох невдалих стосунків Джійон врешті одружується. Її стосунки з чоловіком та їхнє спільне життя складаються досить добре. Однак Джійон стикається зі значним тиском з боку родини чоловіка, яка вимагає народження дітей і передусім сина, але не отримує бажаної підтримки від чоловіка. Після сварки він просить вибачення та обіцяє заступитися, проте висловлює думку, мовляв, вони все одно продовжуватимуть тиснути, та й ми дійсно плануємо дітей, то чому б не зараз?

Джійон почувається загнаною в кут. Вона сумнівається, що зможе одночасно підтримувати кар'єру та виховувати дитину, не жертвуючи робочим місцем. Згодом вона починає серйозно розглядати народження дитини та звільнення з роботи, принаймні тимчасово. Однак Джійон залишається занепокоєною ставленням чоловіка, який обіцяє їй «допомагати», а не виконувати роботу, за яку вони несуть однакову відповідальність, і що така «допомога» не є еквівалентом її жертв.

Врешті Джійон вагітніє, і в її житті відбуваються великі зміни. Вона залишає роботу, переживає важкі пологи та народжує доньку. Згодом вона зазнає глузувань від молодих чоловіків-кар'єристів, які спостерігають за тим, як вона наважується насолодитися невеликою перервою з дитиною в парку, за те, що вона дармоїдка, позаяк вона лише домогосподарка. Разом з тим вона вислуховує докори від лікаря за те, що скаржиться на стрес, тому що нині вона знаходиться у набагато кращому становищі, ніж жінки «за його часів». Це відбувається безпосередньо перед тим, як у неї починають проявлятися симптоми психічного розладу.

Ближче до кінця роману оповідь переходить до психіатра Кім Джійон від першої особи. Мова йде про те, як розповідь про її життя Джійон та її чоловіка вплинули на нього. Він висловлює свої погляди та виражає співчуття через ситуацію, ⁣в якій вона зазнала насильства через те, що вона жінка, і якої шкоди вона зазнала у поєднанні з післяпологовою депресією.

Далі психіатр згадує про свою дружину, яка сприяла його усвідомленню цієї проблеми. Він ухиляється від розповіді про деякі інциденти в їхньому домі, зокрема стрес через погану поведінку сина та обурення дружини через його брак батьківської участі. Чоловік визнає, що вона має рацію, однак не висловлює намір змінюватися. Далі він розповідає про випадок, коли застає свою дружину, геніальну математикиню, яка стала домогосподаркою, за виконанням задач з математики рівня початкової школи заради розваги. Вона пояснює йому, що на цю мить її життя це все, що вона ще здатна контролювати. Спантеличений, чоловік наполягає, що це не може бути весело, і що вона не повинна отак зупинятися на досягнутому і задовольнятися тим, що має.

Психіатр з роздумами повертається до власного офісу, де співробітниця звільняється через вагітність. За іронією долі, чоловік, який стверджує, що розуміє Кім Джійон і піклується про її скрутне становище, вирішує найняти обов'язково неодружену жінку, щоб не зіткнутися з цією незручністю знову.

Примітки

Посилання