лежати

__TOC__ лежати ()

czasownik (1.1) leżeć

лежати ()

czasownik (1.1) leżeć

(1.1) лежати, 1 os. лежим, 2 os. лежиш, 3 os. лежи; 1 os. лежимо, 2 os. лежите, 3 os. леже

(1.1) Књига лежи на столу. → Książka leży na stole.

лежати ()

czasownik nieprzechodni (1.1) leżeć

(1.1) лежа́ти, 1 os. лежу́, 2 os. лежи́ш; koniugacja II

(1.1) При дорозі лежить камінь. → Przy drodze leży kamień.

лежання , лежня , лежа , лежак , лежанка , лежбище , лежень лежатися лежачий, лежаний, лежаковий, лежбищний лежачи, лежма

скрипливе скрипить, а здорове лежить • лежати догори черева / лежати догори черевом