природа ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) przyroda, natura, środowisko (1.2) natura, charakter (człowieka)
(1.1) Доминика е истински рай на земята, с много красиви плажове и чудесна природа. → Dominika jest prawdziwym rajem na ziemi, z pięknymi plażami i cudowną przyrodą.
природен
природа ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) przyroda
природа ()
rzeczownik nieżywotny, rodzaj żeński (1.1) przyroda, natura, środowisko (1.2) natura, charakter (człowieka)
(1.1-2) приро́д|а, ~ы, ~е, ~у, ~ой / ~ою, о ~е; ~ы, ~, ~ам, ~ы, ~ами, о ~ах
(1.1) закон природы → prawo natury • охрана природы → ochrona środowiska • явления природы → zjawiska przyrodnicze (1.2) по природе → z natury
(1.2) естество, сущность, свойство
природный природно
от природы → od urodzenia • мёртвая природа → martwa natura
природа ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) przyroda, natura
природан
природа ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) przyroda, natura, środowisko (1.2) natura, charakter (człowieka)
(1.1,1.2)
(1.1) Го́біти схи́льні до повноти́; вони́ вдяга́ються в усе́ яскра́ве (перева́жно в зеле́не та жо́вте); не но́сять взуття́, бо від приро́ди в них на сту́пнях товста́ підо́шва та густе́ й те́пле бруна́тне ху́тро, поді́бне до воло́сся в них на го́ловах (ті́льки не кучеря́ве); у них до́вгі впра́вні смагля́ві па́льці, доброду́шні обли́ччя, і вони́ залива́ються глибо́ким дзвінки́м смі́хом (особли́во пі́сля обі́ду, яки́й вони́ залюбки́ зажива́ють дві́чі на день, коли́ вда́сться). → Hobbici mają tendencję do otyłości; ubierają się we wszystko co jaskrawe (przeważnie w zielone i żółte); nie noszą butów, bo z natury mają na stopach grubą podeszwę oraz gęste i ciepłe brunatne futro, podobne do włosów na głowie (tylko nie kędzierzawe); mają długie, zręczne, smagławe palce, dobroduszne twarze i zanoszą się tubalnym, dźwięcznym śmiechem (zwłaszcza po obiedzie, który jeśli się uda spożywają chętnie dwukrotnie w ciągu dnia).
природонька , природність , природник , природниця природний, природничий природно природо-