__TOC__ штука ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) sztuka, egzemplarz, okaz (1.2) wihajster, dynks, bajer (1.3) o pieniądzach: patyk
(1.1-3)
штуко́вина
штука ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) sztuka, egzemplarz (1.2) kawał, psikus, figiel
(1.1-2) шту́к|а, ~и, , шту́ці; шту́к|и; deklinacja I, wzór 1
(1.1) Вчора яйця продавали по 1 гривні за штуку. → Wczoraj jajka sprzedawano po 1 hrywnie za sztukę. (1.2) Яку штуку він мені утнув! → Ależ mi zrobił kawał!
(1.2) утнути штуку → spłatać figla • зробити штуку • сказати штуку
(1.2) витівка, каверза
штучка , штукенція , штукерія , штуковина , штуковинка , штукар , штукарка , штукарство , штукування , штукувальник , штукувальниця , штучник , штучниця , штучність штукарити , штукувати штучний, штукарський штучно