__TOC__ город ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) miasto (1.2) gród, grodzisko
(1.1-2)
(1.2) Кана́дские учёные нашли́ зато́пленный дре́вний го́род. [Евгений Бай. Потерянная цивилизация. // „Известия”, 2001.12.09] → Kanadyjscy uczeni odnaleźli zatopione starożytne miasto.
(1.1) центр города → śródmieście, centrum miasta • промышленный / портовый город → miasto przemysłowe / portowe • в черте города → w granicach miasta, w obrębie miasta • за городом → za miastem, pod miastem
городок
вольный город → wolne miasto • ни к селу ни к городу → ni przypiął ni wypiął
город ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej (1.1) (1.2) го́род
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) ogród (1.2) gród, miasto
(1.1) (1.2)
(1.1) Тобі́ що роби́ти, те роби́ти, аби́ лиш не працюва́ти на горо́ді. → Wszystko zrobisz, żeby tylko nie pracować w ogrodzie.
(1.2) місто
городдя , городина , городовина , городіння , городництво , городник , городниця , городянин , городянка , городище , городничий , городничиха , городняк , городовик городець , городчик , городок городити , городникувати городній, городницький, городський, городовий, городянський, городковий