__TOC__ голос ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) głos (dźwięk) (1.2) głos (1.3) głos (opinia)
(1.1-3)
(1.1) высокий / низкий / визгливый / звонкий / бархатный / зычный голос → wysoki / niski / piskliwy / dźwięczny / aksamitny / donośny głos • внутренний голос → wewnętrzny głos • голос совести / благоразумия → głos sumienia / rozsądku • во весь голос → pełnym głosem, na cały głos • понизить голос → ściszyć głos • сорвать голос → stracić głos (na skutek krzyku, śpiewu itp.) • потерять голос / лишиться голоса → stracić głos • узнать по голосу → poznać po głosie (1.2) романс для двух голосов → romans na dwa głosy (1.3) решающий голос → decydujący głos • право голоса → prawo głosu • голос протеста → głos sprzeciwu • большинством голосов → większością głosów • подсчитать голоса → policzyć głosy
отголосок
в один голос → jednogłośnie, jednomyślnie
голос ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) głos (dźwięk) (1.2) głos (1.3) głos (opinia)
(1.1-3)
(1.1) І впавши на коліна, крикнув сильним голосом: Господи, не візьми їм цього за гріх. → I upadłszy na kolana, krzyknął donośnym głosem: Panie, nie poczytaj im tego za grzech. (Dzieje Apostolskie 7, 60)
(1.1) чудовий / прекрасний / сильний голос (1.2) пісня на три голоси (1.3) голос у дискусії • право голосу • вирішальний голос • голос совісті
голосина , голосівка , голосільниця , голосник , голосниця , голосистість , голосіння , голосування , голосуючий голосок , голосочок голосище голосити , голосувати голосовий, голосний, голоснесенький, голосистий голосно, голосненько, голосисто
в один голос → jednogłośnie, jednomyślnie • голос волающого в пустелі