__TOC__ вухо ()
vuho
rzeczownik, rodzaj nijaki (1.1) ucho
(1.1) zobacz też: Indeks:Karpatorusiński - Części ciała
вухо ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj nijaki (1.1) ucho (1.2) ucho, małżowina uszna (1.3) ucho (uchwyt naczynia)
(1.1-1.3)
(1.1) Діду́сь гі́рше чу́є на пра́ве ву́хо. → Dziadek gorzej słyszy na prawe ucho.
(1.1) зовнішнє / середнє / внутрішнє вухо • медве́же ву́хо (1.2) ведмеже вухо
(1.2) вушна раковина
вушник , вушанка , вухань вушко , вушечко , вушенько вушний, вухатий, вухастий
грудень землю грудить і вуха рве • день очі має, а ніч вуха • гора має очі, а ліс - вуха • поле має очі, а ліс - вуха • живіт вух не має
(1.1) zobacz też: Indeks:Ukraiński - Części ciała