__TOC__ вершина ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) wierzchołek (1.2) wierzchołek (1.3) szczyt (1.4) szczyt
(1.1-4)
(1.1) вершина дерева / сосны (1.2) вершина многогранника / многоугольника / угла (1.3) вершина горы / холма (1.4) быть на вершине славы
Вершина , верх вершинка вершинный, верхний, верховный, верховой
вершина ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) wierzchołek, szczyt (1.2) wierzchołek (1.3) szczyt
(1.2) вершина кута / трикутника
(1.1) верх
верх , вершок , вершки , верхів'я , верховність , верховина , верхівка , верхняк , верховенство , вершій , вершник , вершниця , вершень , верхівець , верхівень , верховик , верховинець , верховинка , вершкування вершинка вершити , вершитися , вершкувати верховий, верхній, верховний, вершинний, вершковий, верховинний, верховинський, верхівковий, вершницький верхи, верхами, верхом, вверх верхньо-