звичай ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) zwyczaj, obyczaj (1.2) zwyczaj (indywidualny)
(1.1) Аж до на́ших днів тут зберіга́ються да́вні зви́чаї. → Dawne zwyczaje zachowały się tu aż do naszych czasów.
(1.2) в звичаї • мати за звичай • своїм звичаєм
(1.2) звичка
звикання , звиклість , звичайність , звичаєвість , звичка , звичність звикати , звикатися , звикнути , звикнутися звиклий, звичайний, звичайненький, звичайнісінький, звичаєвий, звичний звикло, звичайно, звичайне, звичайненько, звичайнісінько, звично звичайно