шапка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) czapka (1.2) kapelusz
(1.1-2)
(1.1) цёплая шапка → ciepła czapka • шапка набакір → czapka na bakier (1.2) шапка грыба → kapelusz grzyba
(1.2) шапачка
шапачнік , шапачніца шапачка шапчына шапачны, шапкавы
даць па шапцы • на злодзеі шапка гарыць
шапка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) czapka (1.2) kapelusz
(1.1) Видях днес един старец със странна, червена шапка. → Widziałem dziś pewnego staruszka w dziwnej, czerwonej czapce.
(1.1) бейзболна шапка (1.2) каубойска / сламена шапка
шапкар , шапкарка , шапкарство , шапкарница шапчица шапкарски
шапка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) czapka
(1.1)
(1.1) головной убор
(1.1) фуражка, кепка, лыжная шапка, шапка-маска, ушанка
шапочник шапочка шапочный
ломать шапку • дать по шапке / ударить по шапке • на воре шапка горит • шапка-невидимка
шапка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) czapka
шапкар , шапкування шапочка шапкувати , шапкуватися шапковий, шапкуватий