Васи́ль Васи́льович Гомонна́й, , Барбово, Мукачовскый округ, Подкарпатска Русь, Чехословакия – Ужгород, Закарпатска область, Украина — педагог, професор, доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.Алмашій, МихайлоХоданич П. М. (2006)Ходанич П. М. (2007)
Походжѣня и школы Походив зоз многодѣтной родины, де было 11 дѣти. Абсолвовав народну школу в Барбовѣ (1931), горожанку в Бѣлках (1936), Мукачовску державну учительску семинарию (1942).
Учительство и организация школства Учительовав в Тячовском округу, де по войнѣ активно включив ся до реорганизации школства подля совѣтской системы. В роках 1948–1955 быв ведучым Тячовского окружного оддѣла народной освѣты.
В той добѣ были выставлены середны школы в Буштинѣ, Тересвѣ, Тереблѣ, Углѣ, Ольховцях, Ганичах, Усть-Чорной, Нересници ай вельо школ по малых оддаленых селах. За тоту роботу быв удостоеный титулы Заслуженый учитель УССР (1954). Екстерно зыскуе высокошколску диплому в Киевском педагогичном инштитутѣ (1954). В року 1955 став на челѣ Закарпатского областного оддѣла народной освѣты, де под его проводом в роках збудованы десяткы школ ай интернатных школ, як то: в Ужгородѣ, Перечинѣ, Свалявѣ, Великом Березном, Виноградовѣ, Береговѣ, Буштинѣ ай инде, отворены 112 школ з мадярскым и румынскым языком выукы.Ходанич П. М. (2020)
Научна робота В року 1962 перешов на роботу до Ужгородской державной универзиты: кандидат педагогичных наук (1962), доктор педагогичных наук, професор (1970). Быв ведучым катедры педагогикы и психологии (1966–1986). Автор понад 200 статей з области методикы выучованя, дидактикы, воспитаня молодежи, иновацийных технологий, истории педагогикы в Середньой Европѣ.Довжанин, Оксана
В року 1995 пензионовав, але продовжовав педагогичну роботу яко професор Закарпатского инштитуту подипломной педагогичной освѣты ай Ужгородского державного инштитуту информатикы, економикы и права, активный автор приручникох про штуденты. З творбы (монографии) Розвиток народної освіти в Угорській Народній Республіці. 1945-1960 (1962) , Педагогічна думка в Угорщині (1969), Народное образование в Венгрии (1972), Народное образование в европейских странах социалистического содружества (1978), Народна освіта Радянського Закарпаття (1988), Нариси з розвитку педагогічної думки і школи Закарпаття (1990), Антологія педагогічної думки Закарпаття (ХІХ – ХХ ст.) (1992), Етико-психологічні проблеми сімейного виховання молоді (1994), Августин Волошин (1995, співавтори М.Зимомря, М.Вегеш), Школа та освіта Закарпаття (1997, співавтори В.Росул, М.Талапканич), Видатні педагоги України (ХІХ – ХХ ст.) (2001, співавтор В.Росул, Педагогічна освіта на Закарпатті (2003, співавтори Ходанич П.М., Росул В.В.)
Награды и сполоченскы функции Знак «Відмінник народної освіти УРСР» (1952) Титула Заслуженый учитель УССР (1954). Орден Трудового червоного прапора (1960) Медаль «За доблестный труд» и (1965) В роках 1965–2004 быв на челѣ Закарпатского оддѣлѣня Педагогичного товаришства Украины, вецеразы быв выбраный до Закарпатской областной ай Тячовской районной рад народных депутатох, де активно обстойовав интересы освѣты и ей працовникох.
Жерела и одказы Алмашій, Михайло: Гомоннай Василь //Русинська педагогічна енциклопедія. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. Сс. 68–69.
Ходанич П. М. (2007): Гомоннай Василь Васильович // Сс. 98–99.
Референции
Катеґорія:педаґоґы Катеґорія:Державны урядници