Литературознаня — наука, котра штудуе красну литературу, ей походжѣня, естетичну природу, функции и закономѣрности историчного розвою.Білоус П.
Конарѣ литературознаня Традично выокремлюють основны и помочны конарѣ литературознаня.Гром'як Р. Т., Ковалів Ю. І., Теремко В. І. За основны ся поважують: теория литературы, история литературы, литературна критика. Помочныма суть: библиография, текстология, литературознавча историография.
Найвецей широко ся поуживать выраз «литературознаня и критика», практикованый многыма журналами як назва едного зоз своих роздѣлох. В том припадѣ ку литературознаню односять лем историю литературы ай теорию литературы. Литературну критику при тому трактують як окремый вид творчой чинности, де переважно ся указуе в значной мѣрѣ субъективный погляд.
История литературознаня Зачаткы литературознаня мож видѣти уже в античном свѣтѣ. Зокрема, Платон в трактатѣ Держава роздѣляв литературу на литературны роды. Од того часу до днешности литературознаня перешло довгым и зложеным вывоем и стало ся цѣлов окремов росконаренов науков.Ранчин А. М., Юрченко Т. Г.
Жерела и одказы Білоус П.: Термінологічний словник. //Білоус П. В.: Вступ до літературознавства: навч. посіб. — Київ: ВЦ «Академія», 2011. — 336 с. — — . Гром'як Р. Т., Ковалів Ю. І., Теремко В. І. (ред.): Літературознавчий словник-довідник. — Київ: ВЦ «Академія», 2007. — 752 с — Ранчин А. М., Юрченко Т. Г.: Литературоведение // Большая российская энциклопедия. . Москва, 2010, Одчитане: 18.05.2021
Референции
Категория:Литературознаня