«Ряба́ Орда́» — руська назва споєня племен селькупӱв и кетӱв у басейнах Оби и Томи, екзістовавшого у XVI сторочу. Было союзником и выходным сосідом Сибірьського ханства.
Історія У кӱнцёви XVI. стороча во главі Рябої Орды стояв князь Вирьхнёго Нарыма — Воня. Нижньым Нарымом владів князь Кічей, зъязаный из Вонём свойством: ёго внучка была уддана за сына Воні — Тайбохтом. Ид Рябӱв Орді руські источникы удносять и парабельського князця Кіршу Кунязева.
Из 1594. року по стройці варошӱв Тары и Сургута, Ряба Орда стала платити ясак руському царёви. Остяцькый князь Воня звозив пушнину у Тару. До сёго ясак платили ногайському мурзови.
Всёго, у 1596. році, «у Вони князя зъ братьею и съ дѣтьми сбирается съ 400 человѣкъ, а всѣ около его ходом въ днище, а иные же волости подошли къ Вонѣ близко ж».
До 1610. року дакотрі князі перестали платити ясак и интеґровали ся у Руськоє царство.
Удкликованя Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Пегая Орда на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). Катеґорія:Історія Томськой области Катеґорія:Селькупы Катеґорія:Історія Сибіра Катеґорія:Ряба Орда Катеґорія:Воня