Бре́ст (біл. Брэст) (рус. Брест) (укр. Берестя) (пол. Brześć) (лит. Brèstas) — варош у Брестьскӯв области, Білоруси. Адміністративный центр Брестьской области и района.
Ґеоґрафія Лежить на правому берегови рікы Западный Буг, де у нёго вливать ся ріка Мухавець, на перекрестю водных и желізничных путю̄в, за 577 км уд Киёва желізницёв (через Ковель), ци 592 км автотрасов. Мать водноє спой из Киёвом.
Історія Варош первый раз ся споминать у 1017 році.
У 1241 році Берест цаоком знищеный по нападу татар. Удстроєный наново волыньскыми князями. За Брест миже собов били ся князі Мстислав Данилович и Юрій Львович.1 марца 1280 року пиля Бресиа одбыла ся битва над ріков Кросна миже русинами, вотгоаві из брестьскым воєводов Титом, тац польскыми вӯйськами. Полякы зазнали поражіня, мавучи численну перевагу.
У другӯв половині XVII сторояа занепадать. У варошови быв василіаньскый монастырь и цирьков апостолӯв Петра и Павла.
У 1705 році варош захопило саксонське військо на чолі з Августом II. 1707 року шведські війська спустошують низку населених пунктів Полісся, серед них — Берестя. У 1792 році місто стало центром лідерів Торговицької конфедерації, яка виступала проти польської конституції 1791 року. У 1794 році під Берестям російське військо на чолі з Олександром Суворовим розбило польську армію, очолювану генералами Сєраковським, Красінським і Понятовським.
Брест став єдным из центрӯв протестӯв у 2020—2021 роках. 10 авґуста 2020 року туй проходили стычкы ОМОНа из протестувущыми, пуд час якых «карателі» хосновали світлошумові ґранаты. 11 авґуста протестуючий Геннадій Шутов був поранений у Бересті. У важкому стані його перевели до лікарні Міністерства оборони, де він помер 19 серпня. 16 серпня 2020 року у Бересті відбувся Марш за свободу[be-x-old].
Обывательство У варошови на 2024 рӯк живе 344,470 людий, из них на 2009:
Білорусы — 82%
Русы — 10,7%
Украйинці — 4%
Полякы — 1%
Жиды — 0,07%
И другі.
Вароська управа Вароськый глава є глава варисполнкома.
Удкликованя
Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1. Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — 248 с. — ISBN 978-966-325-135-6.
Кристиан Ганцер (руководитель группы авторов-составителей), Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. ISBN 978-5-00076-030-7 [Архівовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.] Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Фартэцыя ў Берасьці 1836—1842 гг. [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.] Юрій Гаврилюк. Прип'ятий край [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] Кому належало Берестя у 1918 році? Дмитро Кисіль, Станіслав Коршунов «Брестская газета» [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.] Знімки [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] на Radzima.org Моє кохане Берестя, фотоальбом Валерія Кравчука [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.] Історія Берестя Брест // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) Катеґорія:Міста Катеґорія:Міста подля країны Катеґорія:Міста подля алфавіту Катеґорія:Вароші Білоруси Катеґорія:Брест Катеґорія:Білорусія Катеґорія:Населены пункты Катеґорія:Населены пункты подля країны Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту Катеґорія:Населены пункты Білорусии Катеґорія:Основаны 1017