14. дівíзія ґранаді́рьска СС (1. гáлічска) (, ) была воєньска формація, котра была вытворена почас другой світовой войны в 1943–1945 у рамках Ваффен-СС Третёго райху з україньскых добровольників, переважно з теріторії Ґенералной ґубернії і Галіча.Fischer, 2011. Soldaten für Hitler. Die Waffen-SS – eine Truppe im Dritten Reich. Paderborn: Ferdinand Schöningh, 2011. Взникла офіціално в апрілї 1943 з ініціатівы нїмецькых урядів і за актівной участи україньскых політіків, котры ся снажили дівізію схосновати як основу про будучі україньскы воєньскы силы.Müller, Rolf-Dieter. An der Seite der Wehrmacht: Hitlers ausländische Helfer beim “Kreuzzug gegen den Bolschewismus” 1941–1945. Berlin: Links Verlag, 2007.

Головным цїлём дівізії было схосновати україньскы силы проти Совєтьского союза. Вербованя добровольників спроваджовала актівна пропаґандістічна кампань, котра підкреслёвала потребу охраны україньскых теріторій перед комунізмом. В куртім часї было навербованых приближно 80 000 добровольників, хоць по строгім выберї было до реалной службы приятых лем 13 000 – 14 000 добровольників.

По тренованю в таборах в Нїмецьку і Ракуську была дівізії в юлї 1944 одослана на фронт. Єй боёвый дебут ся одбыв при Бродах (почас Львівско-сандомирьской операції), де дістала тяжкы страты. Часть прожывшых вояків была знову взникла і дівізія продовжыла в службі під новов назвов "1. дівізія україньска УНА" як часть україньской народной армады в послїднїй фазї Другой світовой войны.

По капітулації в маї 1945 ся часть персоналу здала брітаньскым і америцькым войскам в Ракуську і Таліаньску. Значне чісло колишнїх вояків ся уникнули репатріації до СССР і усадила ся в Канадї, Споєнім кралёвстві і Споєных штатах.Motyka, Grzegorz. Ukraińska partyzantka 1942–1960, Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 2006.

Назва

З 30 травня до 22 жовтня 1943 року дивізія мала назву «Добровольча дивізія СС Галичина», з 22 жовтня 1943 до 27 червня 1944 року — «14-та Галицька добровольча дивізія СС» ()Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал.  — Вип. 4 (10) / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України. — К., 2015. — 136 с, з 27 червня до 12 листопада 1944 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Галицька № 1)»Гунчак Т. У мундирах ворога / Т. Гунчак. — К. : Час України, 1993. — 208 с., з 12 листопада 1944 до 25 квітня 1945 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Українська № 1)», з 25 квітня до 8 травня 1945 року — «1. Українська дивізія Української національної армії» (.

Референції