Бундесвер ( , ) тото збройні силы Федеративної республікы Німещины. Бундесвер розділеный на воєнну () тай цивілну часті. Воєнна часть ся чинит чотырьма силами: німецьков армійов, воздушными силами, флотом и кібер- и інформаційнов службов, котрі ся пудпорувут изкапчанов службов забезпечіня.
На 31. януара 2026. року Бундесвер мав 186,221 активных катун и 81,205 цивілных, што го чинит 30. майчиселнов збройнов силов у світі и другов майчиселнов у Европськуй унії по французькуй. На 2025. рук Бундесвер мав дас 860,000 резервіштув. Позад оборонного буджета 127 міліардув доларув (108.2 міліарда евро) за 2026. рук Бундесвер є четвертов майфінансованов армійов у світі. Розтраты Німещины на оборону за пруйшлі десять рокув просіково были на уровни 1.2% уд ГДП державы, многым низше уд порога НАТО в 2%, котрый Німещина першый раз досягнула у 2024. році. Обновлені рекомендації НАТО обсягувут пункт за оборонні розтраты у розмірі 3.5% уд націоналного ГДП и додаточні 1.5% на стуйкость критичної інфраструктуры — такі зміны были внесені бігом Гаазького саміта 2025. року. До 2031. року Німещина планує розшырити Бундесвер до дас 203,000 катун, обы ся ліпше справляти з нароставучов удповідалностьов.
Позад пережывань, скапчаных из Російськов інвазійов до Украйины Німещина уголосила читаву зміну в обороннуй політиці, уділила 100 міліардув еврув на Бундесвер, обы компензовати рокы недофінансованя и пудняла оборонный буджет до булш як 2% уд ГДП. У 2025. році німецька конституція была обновлена, обы вчинити уймиок на розтраты на армію и розвідку, высші за 1% уд ГДП, и вынести їх за рамкы державного ліміта довгув ().
Референції