Взяття Мстислава — битва під час літньої кампанії 1654 року в межах російсько-польської війни 1654—1667 років.
Хід подій Основне угруповання московських військ наступало на Мінськ. Водночас його похід з півдня забезпечували війська Трубецького, які 18 липня взяли в облогу Мстислав. Місто захищала місцева литовська шляхта та міщани на чолі з Яном Статкевичем. Під охорону воєводських мурів з потужним замком збігся народ з далеких околиць, захопивши з собою документи і все можливе рухоме майно. Серед захисників міста був і Олександр Івіцький гербу Кушаба, загиблий під час боїв за містоAdam Boniecki: Herbarz polski, tom VIII, str. 79. . Становище оборонців ускладнювалося втечею частини солдат, які покинули місто під приводом поїздки. 22 липня Мстислав був захоплений, а росіяни вчинили масове вбивство мирного населення міста. Тоді загинуло близько 15 000 осіб, у тому числі жінки та діти. У живих залишили 700 осіб, переважно майстрів, потрібних Московській державі, яких згодом силоміць переселили в глиб Московії. Переселених жителів Мстислава називали недосєки ()Краснянский В. Г. Город Мстиславль: Его настоящее и прошлое // Записки Северо-Западного отдела Русского географического общества: в 4-х кн. — Вильна: Тип. И. Завадского, 1912. — Т. 3. — С. 150―152. .
Різанина Трубецького В історіографії взяття Мстиславля загалом називається «Різаниною Трубецького» . Стверджується, що внаслідок цього загинуло майже все населення містаКітурка І. Гісторыя Беларусі: дапам. ― Горадня: ГрДУ, 2006. С. 70. .
У паперах князя Федіра Волконського говориться, що князь Олексій Трубецький «…місто Мстиславль взяв і висік і випалив, а побив у ньому більше п'ятнадцяти тисяч [чоловік]» Мяцельскі А. А. Мсціслаўскае княства і ваяводства ў ХІІ—XVIII стст. — Мінск: Беларуская навука, 2010. — 664 с. . Про масові вбивства мирного населення Мстиславля російськими військами йдеться також у «Палацових розрядах», про це писав великий гетьман литовський Януш Радзивілл. Уцілілий після погрому в Мстиславлі член мстиславського гарнізону Котел рапортував про те, що війська Трубецького в Мстиславлі вбивали шляхтичів, міщан, євреїв, а потім шукали серед трупів тих, хто вцілів, і їх забирали в полонКроль П. Беларуская кампанія 1654 г. (да бітвы пад Шапялевічамі) // Беларускі Гістарычны Агляд. — 1999. — Т. 6. — Сш. 1—2. . Білоруський історик Михайло Без-Корнілович писав про те, що пам'ять про «різанину Трубецького» в Мстиславлі зберігалася в народних переказах навіть у середині XIX століттяБез-Корнилович М. О. Исторические сведения о примечательнейших местах в Белоруссии присовокуплением и других сведений к ней же относящихся. — СПб, 1855. С. 190. . На думку історика Андрія Метельського, велика кількість загиблих при обороні міста свідчить про те, що в Мстиславлі ховалася значна кількість населення з усього Мстиславського воєводства.
Згідно з Василем Мелешком, розповідаючи про штурм Мстиславля Богдану Хмельницькому, цар Олексій Михайлович у своїй грамоті писав, що місто «…взяты взятьем и шляхты, поляков и литвы и иных служылых людей и ксензов и езвуитов и иного их чину побито больши десяти тысяч человек». Мялешка В. И. Мсціслава абарона // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 320. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0.
Пам'ять У костелі Пресвятої Богородиці збереглася фреска XVII ст., присвячена Різанині Трубецького. На ній зображено облогу міста та вбивство ченців. Прізвища загиблих монахинь: ігумен (настоятель) Мельхіор Тарговський, проповідник Олексій Борх, а також Арсен Гладишевич.
Як свідчать археологічні розкопки Замчища, нижче сучасних міст є потужний шар руйнації, щебеню та вугілля, що відноситься до XVII ст., чавунні та кам'яні ядра, зруйновані хати з багатими кахляними печами та ін.
Примітки
Джерела
Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667 / Генадзь Сагановіч. — Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 143, с.: іл. — ISBN 5-343-01637-5.