Блискуча Порта, ( або Babıali, від та , , «високий») також Оттоманська Порта, Османська Порта, Осяйна Порта, Висока Порта, Порта,) (від , — «двері», «ворота») — прийнята в історії дипломатії та міжнародних відносин назва уряду (канцелярія великого візира та дивана) Османської імперії, що розпалася після Першої світової війни.
Іменувалась так за назвою воріт, що вели у двір великого візира (, Баб-і Алі). Назва почала використовуватись з XV століття (початку величі Османської імперії).
Її походження було пов'язане з османським дипломатичним протоколом, за яким перед аудієнцією в султана, що мала радше ритуальний характер, іноземних послів приймав великий везір (див. Візир). Прийом у везіра відбувався перед парадними воротами подвір'я його канцелярії, що мали назву Баб-і Алі — «високі ворота». Оскільки початково і тривалий час постійними європейськими резидентами в Османській імперії були венеційський байло та французький посол, то в європейську дипломатичну термінологію слово «ворота» увійшло в італійській () та французькій () формах. У цій же формі воно і було запозичене українською мовою.
Див. також Баб-і-Алі Османська імперія
Джерела та література Галенко О. І. Порта Висока //
Література В. М. Матвієнко. Порта (Оттоманська, Висока) // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4