Зіндзісва «Зіндзі» Мандела (23 грудня 196013 липня 2020), у шлюбі Мандела-Хлонгване — південноафриканська дипломатка, політична діячка і поетеса. Посол ПАР У Данії до своєї смерті у 2020 році, мала обійняти посаду посла в Ліберії.Chutel, Lynsey (13 July 2020), «Zindzi Mandela, Activist in South Africa and Ambassador, Dies at 59», The New York Times. Виконувала обов'язки першої леді Південної Африки з 1996 по 1998 рік.
Її збірка віршів «Чорна, як я» була опублікована в 1978 році з фотографіями Пітера Магубане.
Раннє життя Зіндзі Мандела народилася 23 грудня 1960 року в Совето, на той час у Південно-Африканському Союзі, у родині активістів і політиків боротьби з апартеїдом Нельсона Мандели та Вінні Мадікізели-Мандели. Зіндзі була наймолодшою і третьою з трьох дочок Нельсона Мандели, включаючи сестру Зенані Манделу-Дламіні.. Рік її народження також був роком, коли Африканський національний конгрес (АНК) створив своє озброєне крило. Її батьків розшукував уряд.Zindzi Mandela born, South African History Online, 16 March 2011. Retrieved 5 May 2016. Зіндзі було 18 місяців, коли її батька відправили у в'язницю. В юності вона часто залишалася під опікою своєї старшої сестри Зенані, коли її матір ув'язнювали на місяці.
Кар'єра У 1977 році, коли її матір вислали до Помаранчевої вільної держави, Зіндзі Мандела поїхала жити з нею там. Вона не змогла завершити освіту, поки її не відправили до Свазіленду. Зрештою, її матері дозволили повернутися до Совето. У 1985 році тодішній президент штату Пітер Віллем Бота запропонував батькові Зіндзі умовно-дострокове звільнення. Відповідь її батька не вдалося передати жодному з батьків. Тому Зіндзі було доручено зачитати його відмову на публічному зібранні 10 лютого 1985 року.«Zindzi Mandela reads her father's rejection to PW Botha in 1985», SABC Digital News, via YouTube, 30 January 2015. Retrieved 5 May 2016.
Її поезія була опублікована в 1978 році в книзі «Чорна, як я» з фотографіями Пітера МагубейнаMandela, Zindzi, Black As I Am. Photographs by Peter Magubane; foreword by Andrew Young. Los Angeles Guild of Tutors Press, 1978. ., а також з'явилася в таких виданнях, як «Якимось чином ми виживаємо» (Somehow We Survive): «Антологія південноафриканського письменства» за редакцією Стерлінґа Пламппа (1982) та «Дочки Африки: міжнародна антологія слів і творів жінок африканського походження» за редакцією Маргарет Басбі (1992).Mandela, Zindzi (Zindziswa), «I Waited for You Last Night», in Daughters of Africa, Jonathan Cape, 1992, p. 915.
Зіндзі Мандела вивчала право в Кейптаунському університетіJackson Jr., William E. (11 December 2013; updated 10 February 2014), «Madiba: In the Presence of Greatness», The World Post, HuffPost. Retrieved 31 July 2017., де в 1985 році здобула ступінь бакалавра.
Вона виконувала обов'язки першої леді Південної Африки (разом з сестрою Зенані Манделою) з 1996 по 1998 рік, між розлученням батьків і повторним одруженням її батька з Грасою Машел.
Посольська діяльність Зіндзі Мандела була призначена послом Південної Африки в Данії у 2014 році. Вперше вона прибула до Данії в червні 2015 року.Hamilton, Ben (26 June 2015), «Mandela finally in Denmark», CPHPost. Retrieved 5 May 2016. У червні 2019 року, коли вона перебувала на посаді посла в Данії, в Твіттер-акаунті Мандели з'явилася серія дедалі різкіших твітів, де вона обговорювала «тремтячих білих боягузів, які є злодійкуватими ґвалтівниками, нащадками Ван Рібека», а також про «непроханих гостей, які не хочуть йти», що викликало значні суперечки. Раніше того місяця Зіндзі Мандела-Хлонгване висловила свою «глибоку, чисту безумовну любов і повагу» до «CIC» (лідера) Борців за економічну свободу (EFF), Джуліуса Малема.
Під час розслідування Департаментом міжнародних відносин і співробітництва (DIRCO) за порушення їхньої політики щодо соціальних медіа Мандела залишалася непохитною, написавши у Твіттері, що «я не відповідаю жодному білому чоловікові чи жінці за свої особисті погляди. Тут немає місис або баас. Переступите через себе, #OurLand». Міністр закордонних справ Наледі Пандор наказав їй «поводитися як дипломатка» і дотримуватися політики департаменту щодо соціальних медіа. Занепокоєння її поглядами висловив колишній президент Табо Мбекі, а ветеран АНК Мавусо Мсіманг назвав її погляди розпалюванням ненависті, тоді як її думка дістала підтримку з боку EFF і прем'єр-міністр Квазулу-Натал Сіле Зікалала.Meth, Oliver (23 June 2019), «Thabo Mbeki wants action to be taken against Zindzi Mandela», Sunday Tribune. Її твіти з'явилися незадовго до закінчення її чотирирічного терміну перебування на посаді посла в Данії.De Lange, Jan (23 June 2019), «The end of Zindzi Mandela's term may have driven tirade», City Press.
На момент її смерті в Йоганнесбурзі вона була призначена на посаду посла в Ліберії, яку члени сім'ї описують як «покарання» за її суперечливі твіти попереднього року.Mokone, Thabo (19 July 2020), «Niece says Zindzi's deployment to Liberia was 'punishment' for land reform tweets», Sunday Times.
Особисте життя і смерть Зіндзі Мандела була одружена двічі й народила чотирьох дітей — доньку Золеку (1980—2023) від Упи Сікамели та синів Зондву (1985) від Мбойї, Бамбату (1989) від Сізве Клейтона Сітоле та Звелабо (1992) від першого чоловіка, Звелібанзі Хлонгване.«Nelson Mandela Family Tree», South African History Online. Retrieved 24 November 2016. Її першим чоловіком був Звелібанзі Хлонгване.Pope, Hugh (8 March 1995), «Mandelas will divorce, says daughter», The Independent. У березні 2013 року вона одружилася з Молапо Мотлхаджвою, який служив у Національних силах оборони Південної Африки.Louw, Poppy, and Leonie Wagner (6 March 2013), «Mandela's daughter marries MK veteran» , Daily Dispatch. Retrieved 5 May 2016.
Кажуть, що Зіндзі Мандела-Хлонгвейн погодилася організувати боксерський поєдинок між Флойдом Мейвезером і Менні Пак'яо, щоб приурочити його до дня народження її батька у 2011 році. Поєдинок не відбувся, і боксерський промоутер Дуейн Муді успішно подав позов до суду, який зобов'язав її виплатити Муді 4,7 млн доларів США плюс витрати на відшкодування збитків. Очікувалося, що Мандела-Хлонгване подасть апеляцію.
Зіндзі Мандела померла 13 липня 2020 року у віці 59 років у лікарні Йоганнесбурга. З'ясувалося, що в день смерті у неї був позитивний тест на COVID-19. Її поховали поруч з її матір'ю, Вінні Мадікізелою-Манделою, у меморіальному парку Форвейс 17 липня, за день до 102-го дня народження її покійного батька, Нельсона Мандели.
Кінематограф
У телефільмі BBC 2009 року «Місис Мандела» Зіндзі Манделу зіграла Рефілве Пітсо.; Бонні Генна зіграла її у фільмі «Нескорений» (2009) Ксолісва Сітоле втілила її в телефільмі «Мандела» (1987)
Література Battersby, John (2011). «Afterword: Living Legend, Living Statue». In Anthony Sampson (ed.). Mandela: The Authorised Biography. London: HarperCollins. pp. 587—610. ISBN 978-0-00-743797-9.
Примітки
Посилання
Carolyne Wangui, «Zindzi Mandela Biography and Family» Archived 13 November 2017 at the Wayback Machine, Africanmania.com, 16 August 2017. Julia Llewellyn Smith, «Zindzi Mandela interview: the father I knew», The Telegraph, 15 December 2013. «Talk to Al Jazeera — Zindzi Mandela — 18 July 08 — Part 1» and «Talk to Al Jazeera — Zindzi Mandela — 18 July 08 — Part 2». YouTube video.