Ангеліна Бранкович (дошлюбне прізвище — Аріаніті; , ; , Берат, Албанія — , , Угорщина) — дружина сербського деспота Стефана Бранковича. Дочка албанського феодала Ґерґа Аріаніті та його дружини Марії Музака. Свята Сербської православної церкви.
Життєпис Ангеліна була шостою дочкою в родині албанського феодала Ґерґа Аріаніті та його дружини Марії Музака. За батьковою лінією Ангеліна належала до албанського роду .
1460 року Ангеліна одружилася із сербським деспотом у вигнанні Стефаном Бранковичем (правив 1458—1459), сином колишнього деспота Джураджа Бранковича (правив 1427—1456). Подружжя познайомилось, коли Стефан приїхав до албанського вождя Скандербега, що був одружений зі старшою сестрою Ангеліни .
Після весілля Стефан та Ангеліна покинули Албанію та поїхали до Північної Італії, де в регіоні Фріулі отримали замок Вармо. Там у 1476 році Стефан помер. 1479 року імператор Священної Римської імперії Фрідріх III надав родині Бранковичів замок Вайтенсфельд, тому Ангеліна з дітьми переїхала до Каринтії.
1485 року титулярний сербський деспот Вук Бранкович помер; король Угорщини Матяш Корвін запросив на правління старшого сина Ангеліни Джордже. Родина переїхала на південь Угорщини — в сербський регіон Срем.
1509 року (за іншими даними, одразу після прибуття в Срем) Ангеліна прийняла монаший постриг. Жила в на Фрушка горі, збудованому її синами Джордже та Йованом. Померла 30 липня 1520 року .
Діти Чоловік — Стефан Бранкович, деспот Сербії
Діти:
Джордже ( 1516) — титулярний деспот Сербії в 1486—1497 роках, прийняв постриг під ім'ям Максим; Йован ( 1502) — титулярний деспот Сербії в 1493—1502 роках; Марія ( 1495) — дружина Боніфація III, маркграфа Монферратського.
Генеалогія
Культ
Родина Бранковичів була віддана православній вірі. Святий культ Йована почали справляти в першій половині XVI століття; мощі його та решти членів родини були перепоховані у вівтарі монастиря Крушедол, який звели Йован та Джордже Бранковичі.
Під час австро-турецької війни 1716—1718 років, після битви під Петроварадином османи захопили монастир Крушедол та спалили святі мощі родини Бранковичів.
Примітки
Джерела