Френк Моксон Стаут (; , Глостер, Глостершир, Англія, Велика Британія — , Сторрингтон, Сассекс, Англія, Велика Британія) — британський регбіст і військовий діяч.

Народився у 1877 році в Англії. Він зробив успішну кар'єру в спорті, граючи за різні регбійні команди разом зі своїм братом Персі, а також представляючи збірну Англії з регбі на міжнародному рівні, зокрема як капітан. Після початку Першої світової війни вступив до Британської армії. За припинення спроби ворожого наступу його нагороджено Військовим хрестом. Після закінчення війни залишився в Армії, дійшовши до звання капітана. Згодом вийшов у відставку з військової служби через інвалідність й оселився у свого брата. Френк Стаут помер 1926 року в Англії.

Біографія

Спортивна кар'єра Народився 21 лютого 1877 року в англійському Глостері в родині весляра та Емми Едкок. У нього був старший брат Персі. Разом вони здобули освіту у , де були членами футбольної асоціації.

У віці 18 років, під час сезону 1895—1896 років, Френк з братом почали грати за «Глостер», ставши першими гравцями, які представили клуб на міжнародному рівні . Вперше за збірну Англії Френк зіграв на Кубку домашніх націй 1897 року, у виїзному матчі проти Уельсу. Англія програла з рахунком 11-0, але Стаут повернувся в команду на другий матч проти Ірландії, який також закінчився поразкою з рахунком 13:9. На сезон 1897 року Стаут увійшов до гастрольної команди «Барбаріанс», став незабаром членом комітету клубуStarmer-Smith (1977) pp231.

Попри те, що Стаут не увійшов до команди переможців, він взяв участь у всіх трьох матчах Кубка домашніх націй 1898: проти Ірландії (6:9), Шотландії (3:3) й Уельсу (14:7). Френк виступив з Персі на грі з Шотландією, яка стала першим їхнім матчем на міжнародному рівні, а у грі з Уельсом брати зробили . Наступного разу таке вдалося повторити на Кубку п'яти націй 1933 братам та .

На Кубку домашніх націй 1899 року Стаут зіграв лише в останніх двох матчах з трьох, всі з яких збірна Англія програла: з Ірландією з рахунком 6:0 і з Шотландією — 0:5.

У 1899 році Стаут приєднався до команди «Британські леви» у їхньому першому офіційному турі Австралією. Стаут зіграв у всіх 21 матчах туру, загалом зробивши чотири спроби.

Після того, як перший матч був програний з рахунком 3:13, капітан команди усунувся від подальшої гри, і Стаут замінив його на поле , після чого гра почала покращуватися, і три останні матчі закінчилися перемогою з рахунком 3:1 . Тим часом Френк завжди був форвардом, а Персі — грав у центрі.

Після повернення в Англію, Стаут не вступив до збірної, попри гру «Барбаріанс» на різдвяному турі 1899 року в УельсіStarmer-Smith (1977) pp77. Після цього Стаут залишив «Глостер» і перейшов у «Ричмонд». Для фінальної гри на Кубку домашніх націй 1903 року його обрано до збірної, проте вона втратила Кубок Калькутти, якій відійшов до Шотландії. Перед початком наступного сезону Стауту запропонували місце у другому для нього турі «Британських левів», цього разу у Південній Африці. Стаут зіграв у всіх трьох матчах проти збірної Південної Африки, результатом яких стали дві нічиї й одна поразка.

Повернувшись до Великої Британії, Стаута не тільки обрали для участі у Кубку домашніх націй 1904 року, але й він отримав капітанську пов'язку. Матч проти Уельсу закінчився нічиєю, і хоча Стаут зіграв у двох матчах у решті турніру: проти Ірландії та Шотландії, капітаном став . Кінцем кар'єри за збірну Англії став Кубок домашніх націй 1905, на якому капітан Стаут привів країну до трьох поразок. Усього за Англію Стаут зіграв у 14 матчах.

Водночас Стаут входив до новоствореної команди «Глостер Сіті», виступаючи за неї разом зі своїми двома братами. Він з'явився у 34 матчах, забивши лише один гол у період з 1893 до 1895 рік. Граючи за «Глостер» з 1895 до 1907 рік, Френк взяв участь у 105 матчах.

На Першій світовій війні Після початку Першої світової війни Френк разом з Персі вступили в Британську армію, і 7 вересня 1914 року вони отримали звання другий лейтенант.

Спочатку Френк служив у 20-му гусарському полку, а потім у кулеметному корпусі. Якось, побачивши ворога поруч з британськими позиціями, Стаут разом з капралом Дж. Тестером і легким кулеметом вирушив у кінець траншеї. Вони встановили кулемет у верхній частині траншеї, а потім капрал Тестер, стоячи на плечах Стаута, відкрив вогонь по супротивнику, який знаходився на відстані від 30 до 40 метрів. Під шквальним вогнем супротивника Тестер і Стаут мінялися місцями, не припиняючи атаки. Наступного дня у їхньої позиції було виявлено чотирнадцять трупів противника. За ці дії Стаута нагороджено Воєнним хрестом.

У серпні 1918 року Френку надано звання лейтенанта. Пізніше став капітаном і прослужив до 1921 року.

Подальше життя На війні Френк отримав важкі поранення і залишився інвалідом на все життя. На деякий час він переїхав до свого брата до Каїра, але пізніше повернувся до Англії. Френк Стаут помер 30 травня 1926 року у у Суссексі.

Примітки

Література

Посилання