Євген Євгенович Гре́йліх (21 квітня 1907, Москва — 22 лютого 1998, Донецьк) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1945 року. Брат художника Ігоря Грейліха.
Біографія Народився року в місті Москві (нині Росія). 1923 року закінчив Маріупольську художню школу. У 1924—1925 роках працював помічником декоратора оперного театру у Таганрозі. З 1927 року у Сталіно: очолював ізостудію при клубі машинобудівного заводу; у 1932 році створював ескізи костюмів та декорації до вистав театру робітничої молоді; займався на робітничому факультеті Київського художнього інституту, який закінчив у 1933 році. Протягом 1938—1940 років навчався на курсах підвищення кваліфікації Московського художнього інституту, був учнем Аристарха Лентулова, Лева Крамаренка.
Під час німецько-радянської війни із зруйнованого Сталінського музею образотворчого мистецтва врятував 11 мистецьких творів. Протягом 1948—1958 років обіймав посаду уповноваженого Художнього фонду УРСР у Сталінській області; 1958—1960 роках — відповідального секретаря міського відділу Спілки радянських художників України; у 1960—1964 роках — голови ревізійної комісії. Мешкав у Донецьку в будинку на вулиці Цвєтній, № 6, квартира № 1. Помер у Донецьку 22 лютого 1998 року.
Творчість Працював у галузях станкового (створював портрети, тематичні картини, натюрморти) і монументального живопису, театрально-декораційного мистецтва. Серед робіт: живопис
«Балерина у блакитному» (1941); «Стоматолог А. Сироватська» (1945); «Письменник Ілля Гонімов» (1947); «Дружина» (1947); «Місто в степу» (1947); «Донька» (1948); «Ігор Грейліх (Моряк)» (1949) «Герой Соціалістичної Праці шахтаря Є. С. Жуков» (1949); «Донецький пейзаж» (1955); «Йшли комсомольці…» (1957); «Володимир Ленін серед селян у Шушенському» (1962); «Портрет дівчини» (1963); «Володимир Ленін у Смольному» (1966); «На допомогу Горлівці» (1967); «Полита вулиця» (темпера, 1967); «Комсомольці 20-х років» (1968); «Натюрморт із виноградом» (1973); «На узліссі» (1979); «Бузок» (1980); «Піони» (1982); «У Седневі» (1982); «Похолодало» (1982); «Осіннє сонечко» (1986); «Півники» (1989); серії «Біла акація» (1964—1966); «Новий Донецьк» (1969—1970). </div> монументальні роботи розписи у Палацах піонерів у Сталіно та Маріуполі (1935—1936, разом з Левом Крамаренком; не збереглися); виконання фриза і плафона Білоруського павільйону Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві (1938—1939); розпис «Кімнати казок» Донецького Палацу піонерів (1951); Брав участь у республіканських виставках з 1948 року.
Література Грейліх Євген Євгенович // ;