Принц Ге́нріх Бава́рський (; 24 червня 1884, Мюнхен, Німецька імперія — 8 листопада 1916, Арджеш, Румунське королівство) — німецький офіцер, майор Баварської армії (червень 1915). Кавалер лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.

Біографія Генріх був єдиним сином принца Арнульфа Баварського (1852—1907) та його дружини Терези, уродженої принцеси Ліхтенштейнської (1850—1938).

Принц виріс у Мюнхені, де одним із його вчителів був Гебгард Гіммлер, батько Генріха Гіммлера. Старший Гіммлер був затятим монархістом: коли в нього народився другий син, він попросив принца назвати дитину на його честь Генріхом. Принц також погодився стати хрещеним батьком Генріха Гіммлера.

У 17 років Генріх вступив до Баварської армії у званні лейтенанта. Спочатку він служив у королівському баварському піхотному лейб-полку, але пізніше був перепризначений у 1-й важкий кінний полк «Принц Карл Баварський».

Після початку Першої світової війни полк брав участь у бойових діях на Західному фронті, де принц Генріх дістав тяжке поранення. Після одужання він повернувся до свого піхотного полку. У той же час був призначений відповідальним за 3-й батальйон новоствореного Німецького Альпійського корпусу, дислокованого у Карнійських Альпах. Наприкінці 1916 року батальйон перевели в Румунію, де бився на перевалі Турну Рошу. Під час наступного німецького наступу на Монте-Сулі через Германштадт у Трансильванських Альпах 7 листопада 1916 року Генріха смертельно поранив румунський снайпер і наступного дня офіцер помер. Останніми словами принца були: «Noblesse oblige. Я не маю на увазі це щодо моєї сім'ї, а радше про свій обов'язок як офіцера».

Тіло Генріха перевезли до Мюнхена, де його поховали поряд з батьком у Театінеркірхе.

Нагороди

Орден Святого Губерта (24 червня 1902)Bayerisches Kriegsministerium (Herausg.): Militär-Handbuch des Königreichs Bayern, Drucksachen-Verlag des Kriegsministeriums, Munich 1916Kriegsrangliste des Infanterie-Leib-Regiments, Bavarian State Archives, Department IV, War Archive, Kriegsranglisten und -stammrollen, 1914-1918, Munich Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 1906) Орден Монтеси, лицар-початківець (Іспанія; 1906) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (6 листопада 1907) Орден «Святий Олександр», великий хрест (Третє болгарське царство; 29 квітня 1908) Орден «Османіє» 1-го класу (Османська імперія; 29 квітня 1908) Орден Слави (Османська імперія), велика стрічка Орден Чорного орла Орден Червоного орла, великий хрест Орден Вюртемберзької корони, великий хрест Військовий орден Христа, великий хрест (Португальське королівство) Орден Генріха Лева, великий хрест (16 червня 1914) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу 4-го класу з мечами (10 жовтня 1914) 3-го класу з мечами (18 жовтня 1916) Залізний хрест 2-го класу 1-го класу (червень 1916) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами (17 серпня 1916) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Золота медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія) Галліполійська зірка (Османська імперія) Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (6 березня 1917, посмертно)

Примітки

Література

Peter Longerich, Heinrich Himmler: A Life, Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-965174-0 Jirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999) Breitman, Richard. Himmler and the Final Solution: The Architect of Genocide — Pimlico, Random House, London, 2004. — ISBN 1-84413-089-4.