Уміння — рівень володіння, який потребує незначного контролю свідомістю, характеризується недостатньою стійкістю до різних негативних впливів;Айунц Л.Р. Гімнастика. (Коротко про головне) Методичні матеріали до теоретичної підготовки студентів факультету фізичного виховання і спорту. — Житомир: Вид-во ЖДУ, 2008. — 62 с. (стор.: 34) здатність належно виконувати певні дії, засновані на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань; без останніх немає умінь. Утворення умінь є складним процесом аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку, в ході якого створюються й закріплюються асоціації між завданням, необхідними для його виконання знаннями та застосуванням знань на практиці.

Основні етапи розвитку навички Етапи розвитку навички Характер навички Мета навички Особливості виконання дій1. Ознайомлювальний Осмислення дій і їх уявлення. Ознайомлення з прийомами виконання дій. Чітке розуміння мети, але недостатнє уявлення про способи її досягнення: дуже грубі помилки при дії. 2. Підготовчий (аналітичний) Свідоме, недосконале, невміле виконання дій. Засвоєння окремих елементів в дії, аналіз способу їх виконання. Чітке розуміння способів виконання дій, але неточне і нестійке її виконання: багато зайвих рухів. 3. Стандартизуючий (синтетичний) Автоматизація елементів дій. Поєднання окремих елементів рухів у єдину дію. Підвищення якості рухів, їх злиття, усунення зайвих, перенесення уваги на результат: покращення контролю, перехід до мускульного контролю. 4. Варіючий Практичне пристосування до ситуації. Засвоєння довільного регульованого характеру дій. Точне, гнучке, швидке доцільне виконання дій: контроль на основі спеціалізованих сенсорних синтезів (спеціалізованих чуттів), інтелектуальний синтез (інтуїція).

Формування умінь Формування умінь проходить кілька стадій. Спочатку — ознайомлення з умінням, усвідомлення його смислу. Потім початкове оволодіння ним. Нарешті, самостійне й дедалі точніше виконання практичних завдань. У педагогіці вивчення кожного навчального предмета, виконання вправ і самостійних робіт виробляє в учнів уміння застосовувати знання.

З точки зору психології, навичка — психічне новоутворення, підконтрольне свідомості і вироблене шляхом вправ, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психологічної енергії.

Навички-дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматичними. Відповідно до видів дій розрізняють і види навичок: рухові, сенсорні, інтелектуальні. В усіх видах діяльності необхідні навички: навчальні, трудові, ігрові тощо.

Див. також Кваліфікація Модель отримання навичок братів Дрейфус М'які навички

Примітки

Джерела

American Society for Training & Development Australian National Training Authority NCVER's Review of generic skills for the new economy