Вибори до Європейського парламенту 2024

Вибори до Європейського парламенту 2024 року відбулися в Європейському Союзі (ЄС) у період з 6 по 9 червня 2024 року. Це були десяті парламентські вибори з моменту перших прямих виборів у 1979 році та перші вибори до Європейського парламенту після Брекзиту. Загалом було обрано 720 депутатів Європейського парламенту (ЄД), які представляли понад 450 мільйонів осіб із 27 держав-членів. Ці вибори також збіглися з низкою інших виборів у деяких країнах-членах Європейського Союзу.

Європейська народна партія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн здобула найбільшу кількість місць у Європейському парламенті. Провідні проєвропейські центристські, ліберальні, соціал-демократичні партії та партії зелених зазнали втрат, тоді як євроскептичні праві популістські партії покращили свої позиції. Права фракція Європейських консерваторів та реформістів випередила центристську групу Renew Europe, посівши четверте місце за кількістю мандатів, тоді як інша права група, (наступниця фракції Ідентичність і демократія), посіла третє місце. Крім того, було сформовано ультраправу фракцію , яка стала найменшою групою в Парламенті. Загалом 187 євродепутатів (26% Парламенту) увійшли до фракцій правого спрямування, що стало найбільшим показником за всю історію.

18 липня 2024 року Урсула фон дер Ляєн була переобрана президенткою Європейської комісії шляхом таємного голосування в Європейському парламенті.

Виборча система Згідно зі зміненим Актом про вибори 1976 року, європейські вибори мають ґрунтуватися на пропорційній системі представництва та використовувати або систему списків, або систему єдиного перехідного голосу. Держави-члени також можуть проводити голосування на основі системи преференційних списківТарас Радь. Вибори нового керівництва ЄС на 2024—2029 роки. Вибори до Європейського парламенту, дебати кандидатів на посаду президента Європейської комісії і випробування на життєздатність «системи Spitzenkandidat» // Збруч. — 24 травня 2024. Процитовано 25.05.2024 . Депутати парламенту обираються терміном на 5 років.

Спроба реформи виборчого законодавства У листопаді 2015 року Європейський парламент ухвалив пропозицію про внесення змін до Акту про вибори 1976 року, до якого було внесено зміни 2002 року.

У червні 2018 року Рада ЄС погодила оновлення виборчого законодавства ЄС. Нові положення передбачали встановлення обов'язкового мінімального порогу від 2 % до 5 % для держав-членів з понад 35 місцями в Європарламенті, а також запровадження правил, які забороняють виборцям голосувати в кількох країнах. У липні 2018 року Європейський парламент підтримав нові заходи з модернізації європейського виборчого законодавства. 13 липня 2018 року Рада ЄС схвалила внесення змін до Акту про вибори 1976. Оскільки не всі країни-члени затвердили нове законодавство до виборів 2019 року, вони відбулись за старим. Станом на вересень 2023 року Іспанія та Кіпр не схвалили внесення змін до виборчого законодавства ЄС; Парламент Німеччини проголосував за це влітку 2023 року.

У травні 2022 року Європейський парламент проголосував за новий виборчий закон, який містив би положення про обрання 28 місць за транснаціональними списками. Рішення ще має бути схвалене Радою ЄС.

Кількість місць Після виходу Великої Британії з ЄС у січні 2020 року 27 місць, виділених для Британії, розподілили між 14 країнами ЄС. 46 із 73 звільнених місць Британії залишили вільними для можливого розширення ЄС; таким чином кількість членів Європарламенту зменшилась 751 до 705.

У звіті Європейського парламенту, який було запропоновано в лютому 2023 року та прийнято в червні 2023 року, йшлося про зміну розподілу місць у Європейському парламенті та збільшення кількості членів Європарламенту, щоб адаптувати її до розвитку населення та зберегти дегресивну пропорційність.

26 липня 2023 року Рада ЄС досягла попередньої домовленості, відповідно до якої розмір Європейського парламенту після виборів 2024 року збільшиться до 720 місць. 13 вересня 2023 року Європарламент проголосував за це рішення. 22 вересня 2023 року Європейська рада затвердила склад наступного Європейського парламенту.

Виборча система за країнами 20 9 червня 1 Поштою 4 % 16 18 22 9 червня 3 Поштою, за довіреністю 5 % 16 21 17 9 червня 1 — — 18 21 21 9 червня 1 Поштою 3 % 17 25 15 9 червня 1 Поштою — 18 18 7 9 червня 1 Поштою, онлайн — 18 21 14 7 червня 3 — — 18 21 61 9 червня 1 Поштою — 18 18 76 8-9 червня 5 — 4 % 18 25 6 9 червня 1 — 1,8 % 18 21 9 8 червня 1 Поштою 5 % 18 21 11 9 червня 1 Поштою 5 % 18 21 6 9 червня 1 Поштою — 18 18 6 8 червня 1 — — 16 18 31 6 червня 1 Поштою, за довіреністю 3,23 % 18 18 96 9 червня 1 Поштою — 16 18 53 9 червня 13 — 5 % 18 21 21 9 червня 1 — — 18 18 33 9 червня 1 — 5 % 18 23 15 8 червня 1 — 5 % 18 21 9 9 червня 1 Поштою — 18 18 21 9 червня 1 Поштою 5 % 18 18 15 9 червня 1 Поштою — 18 18 81 9 червня 1 За довіреністю — 18 18 12 9 червня 1 — 5 % 18 18 21 7-8 червня 1 — 5 % 18 21 21 9 червня 1 Поштою 4 % 18 18

Кандидати

Провідний кандидат Напередодні виборів до Європейського парламенту 2014 року оголосили про нову неофіційну систему вибору президента Європейської комісії, згідно з якою провідний кандидат () партійної групи, яка здобуде найбільшу кількість місць на виборах, стане президентом Єврокомісії. Більшість членів Європейської ради висловилися проти цієї системи. Попри це, 2014 року провідного кандидата від найбільшої за результатами виборів фракції, ЄНП, Жана-Клода Юнкера, було обрано президентом Єврокомісії. 2019 року вибір кандидата за цією системою провалився: Манфред Вебер, провідний кандидат від фракції ЄНП, яка здобула перемогу на виборах 2019 року, не зумів здобути необхідної підтримки, провідні кандидати від інших фракцій теж не змогли заручитись необхідною підтримкою. Натомість завдяки кулуарній угоді президентом було обрано Урсулу фон дер Ляєн (ЄНП), міністра оборони Німеччини, яка не була провідним кандидатом. Напередодні виборів 2024 року з'явилась заклики відродити систему після незастосування її 2019 року.

ЄНП, ПЄС, ЄПЗ, ПЄЛ оголосили про наміри висувати своїх провідних кандидатів, тоді як ЄКР та ІД виступили проти цієї системи.

Європейська народна партія ЄНП провела з'їзд у Бухаресті 6-7 березня 2024 року, на якому мали ухвалити передвиборчу програму та затвердити їхнього кандидата на посаду президента Єврокомісії. Для номінації кандидат повинен був здобути підтримку власної національної партії та, окрім цього, підтримку двох партій з країн ЄС, що входять до ЄНП; кінцевий термін номінацій — 21 січня 2024.

19 лютого 2024 року Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір балотуватись на другий термін; її підтримала її національна партія, ХДС. Номіновано на посаду президента Єврокомісії було лише її, інших кандидатів не висунули.

На з'їзді ЄНП Урсулу фон дер Ляєн було затверджено провідним кандидатом; за це рішення проголосували 400 делегатів, проти — 89, 10 бланків визнали недійсними. Усього було 737 делегатів з правом голосу і 591 зареєстрованих для голосування. Повідомляється, що французька і словенська делегації голосували проти.

Партія європейських соціалістів ПЄС провела виборчий з'їзд у Римі 2 березня. Для висунення претендентів, яке завершилось 17 січня, була необхідна підтримка дев'яти повноправних партій або організацій ПЄС. 18 січня кандидатом на виборах обрали Ніколя Шміта. На партійному з'їзді його було затверджено офіційно.

Альянс лібералів і демократів за Європу Альянс лібералів і демократів за Європу провів позачерговий з'їзд 20-21 березня. 7 березня прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що відхилила пропозицію АЛДЄ стати кандидатом у президенти Єврокомісії. 11 березня Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн, голову комітету з оборони німецького Бундестагу, номінували на позицію провідного кандидата. Її кандидатуру підтримали 13 партій-членів АЛДЄ. 20 березня, під час партійного з'їзду, Штрак-Циммерманн було затверджено як провідного кандидата від АЛДЄ, а також ухвалено виборчу програму. Однак вона не може бути президентом Комісії, тому що, згідно з коаліційною угодою чинного уряду Німеччини, Зелені отримають право номінувати наступного президента Єврокомісії Німеччини, якщо президентом Комісії не стане представник Німеччини (тобто у випадку, якщо фон дер Ляєн не отримає необхідної підтримки).

Європейська партія зелених Під час з'їзду 2-4 лютого 2024 року в Ліоні Європейська партія зелених обрала та своїми кандидатами в президенти Єврокомісії та ухвалила свою передвиборчу програму. Кандидатами в президенти, крім Рейнтке та Ейкхаута, були також Еліна Пінто та Бенедетта Скудері. Для участі в праймеріз було необхідно здобути підтримку принаймні п'яти партій-членів ЄПЗ.

Партія європейських лівих На з'їзді в Любляні 24-25 лютого кандидатом на посаду президента Єврокомісії від ПЄС було обрано , а також затверджено виборчу програму.

Європейський вільний альянс У жовтні 2023 року на з'їзді обрав кандидатами в президенти Мейліс Росберг і Рауля Ромеву, а також ухвалив передвиборчу програму.

Європейська піратська партія На загальних зборах у Люксембурзі 27 січня 2024 року висунула Марселя Колая та Анжу Хіршель головними кандидатами.

Вольт Європа 27 листопада 2023 року Вольт Європа ухвалив свою передвиборчу програму на загальних зборах в Парижі. Під час заходу, присвяченого старту кампанії, який відбувся 6-7 квітня 2024 року, партія обрала своїми головними кандидатами депутата Європарламенту від Німеччини та депутата Європарламенту від Нідерландів .

Результати

За групами ПартіяМісця+/Європейська народна партія188+1Прогресивний альянс соціалістів і демократів136-12Європейські консерватори та реформісти84+22Альянс лібералів і демократів за Європу76-21Ідентичність і демократія57-19Зелені — Європейський вільний альянс54-13Ліві в Європейському парламенті — ЄОЛ/ЛЗП39-1Незалежні45+17Інші41+32Усього720+15Джерело: 2024 European election results (станом на 5 липня 2024)

За країнами {| class="wikitable" style="font-size:85%; text-align:left; width: 100%; margin-left: auto; margin-right: auto; white-space:nowrap" ! rowspan="3" |Країна ! rowspan="3" |Явка ! colspan="16" |Політичні групи ! rowspan="3" |Депутати |- ! colspan="2" style="width: 10 %; background:;" | ! colspan="2" style="width: 10 %; background:;" | ! colspan="2" style="width: 10 %; background: | ! colspan="2" style="width: 10 %; background:;" | ! colspan="2" style="width: 10 %; background:;" | ! colspan="2" style="width: 10 %; background:;" | ! colspan="2" style="width: 10 %; background:;" | ! colspan="2" style="width: 10 %; background:;" | |- ! colspan="2" style="width: 10 %" |ЄНП ! colspan="2" style="width: 10 %" |С&Д ! colspan="2" style="width: 10 %" |ЄКР ! colspan="2" style="width: 10 %" |Оновити ! colspan="2" style="width: 10 %" |ІД ! colspan="2" style="width: 10 %" |Зелені ! colspan="2" style="width: 10 %" |Ліві ! colspan="2" style="width: 10 %" |Незалежні та інші

| 56,30 % | style="background:#a9d4ff; text-align: left;" |5 (АНП) | style="background:#a9d4ff; text-align:right;" | -2 | style="background: pink; text-align: left;" |5 (СДПА) | style="background: pink; text-align: right;" |—

!20

Вибори до Європейського парламенту 2024

Źródło i licencja