«Брюстер» SB2A «Буканір» () — американський палубний пікіруючий бомбардувальник/штурмовик виробництва авіакомпанії Brewster, що перебував на озброєнні військово-морських сил та Корпусу морської піхоти США, а також Королівських флоту та авіації Великої Британії за роки Другої світової війни.

SB2A «Буканір» — одномоторний середньоплан — мав надмірну вагу і недостатню маневреність, і був описаний як «класичний провал»; хоча він був розроблений як бомбардувальник-розвідник, жоден з них не брав участі в бойових діях, хоча деякі з них знайшли застосування в небойових ролях.

SB2A був розроблений для ВМС США, а також був замовлений у великій кількості урядами Нідерландів, Франції та Великої Британії напередодні Західної кампанії вермахту. Однак, через німецьку окупацію голландське замовлення пізніше перейшло до ВМС США, а французьке — до Великої Британії. Австралійське замовлення було скасоване ще до того, як жоден з літаків був поставлений на озброєння. SB2A «Буканір» був малопотужним і мав погану конструкцію планера, і всі його оператори вважали його непридатним для ведення повітряного бою або застосування за призначенням у ролі пікіруючого бомбардувальника чи штурмовика. Отже, SB2A використовувалися як буксир повітряних мішеней у Королівських ПС і ВМС США, як навчальні літаки в Корпусі морської піхоти і у Повітряних силах армії США. Багато завершених літаків були утилізовані, так і не надійшовши на озброєння підрозділів авіації. Історики вважають цей тип літака одним з найгірших у Другій світовій війні. Сама корпорація «Брюстер» закрилася у 1946 році, зокрема через провал цієї моделі.

Історія На початку 1939 року Бюро аеронавтики ВМС США запустило програму розробки збільшених моделей розвідників/бомбардувальників для експлуатації з авіаносців флоту. У квітні того ж року Brewster Aeronautical Corporation була обрана для створення прототипу моделі 340 під ці вимоги; цей літак отримав позначення XSB2A-1.

Конструкція XSB2A-1 значною мірою базувалася на попередній версії бомбардувальника-розвідника Brewster SBA. Він мав компонування одномоторного моноплана з центральним розташуванням крила, як і попередні літаки, але був більшим за розміром і мав потужніший двигун. XSB2A-1 оснащувався одним двигуном Wright R-2600, який приводив у рух трилопатевий гвинт. Він був озброєний двома кулеметами калібру 0,50 дюйма у фюзеляжі по курсу польоту літака та двома кулеметами 0,30 у кожному крилі. Спочатку передбачалося, що цей тип матиме закриту гарматну турель і перевозитиме до 1000 фунтів (450 кг) бомб у внутрішньому бомбовому відсіку.

17 червня 1941 року в небо піднявся перший прототип XSB2A-1. Результати цього випробування та зміни вимог призвели до значних змін у конструкції. Це включало подовження планера на 1 фут і два дюйми, заміну вежі гнучким кріпленням у задній частині кабіни для пари кулеметів калібру 0,30, посиленням броньового захисту та встановленням самоущільнювальних паливних баків, а також змінами в дизайн хвоста та і ліхтаря. Це призвело до збільшення ваги літака майже на 3000 фунтів (1400 кг) і значно зменшило його швидкість, навантаження на озброєння та дальність польоту.

В остаточній конфігурації SB2A важив 4501 кг порожній і мав максимальну злітну вагу 6481 кг. Літак розвивав максимальну швидкість 441 км/год, крейсерську швидкість 259 км/год і максимальну дальність польоту до 2696 км. Але, планер був погано сконструйований і міг бути легко пошкоджений. SB2A був укомплектований екіпажем з двох осіб: пілот і штурман, який одночасно виконував функції спостерігача і стрільця.

Використання У липні 1942 року почалися поставки британської версії «Буканірів» — Brewster Bermuda — Королівським ПС Британії. Королівські льотчики швидко визнали, що цей літака непридатний для бойових дій, і більшість Bermudas, доставлених американцями, були переобладнані в буксири мішеней. П'ять літаків були передані авіації флоту Королівського флоту для оцінки — чотири як пікіруючі бомбардувальники і один як буксир повітряних мішеней.

Повітряні сили армії США отримали 108 «Бермудів», які вони позначили як A-34. Незабаром літак був визнаний непридатним навіть для навчальних цілей і використовувався лише як перевізник чи авіаційне таксі. В разі поломки літака, їх просто кидали напризволяще, або використовували як мішені для вогневої підготовки. 1944 року А-34 були зняті з озброєння.

Модифікації XSB2A-1 Buccaneer — перший проєкт прототипу літака SB2A-2 — перша серійна версія літака, з крилами, що не складалися (80 шт.) SB2A-3 — друга серійна версія літака, з крилами, що складалися, та аерофінішером (60 шт.) SB2A-4 — варіант літака, побудований на замовлення ПС Нідерландів; реквізований для ВМС США (162 побудовано) A-34 Bermuda — варіант літака, побудований за ленд-лізом для Королівських ПС Великої Британії Bermuda Mk.1 — ліцензійна версія літака, побудований для Королівських ПС Великої Британії; механізоване кріплення гармати замінено гнучким кріпленням. Доставлено лише 468 із 750 замовлених.

Країни-оператори

ВМС США Повітряний корпус Армії США КМП США

Королівські повітряні сили Великої Британії Повітряні сили флоту Великої Британії

Див. також Список військових літаків США Список літаків Другої світової війни Yokosuka D4Y Martin XB-33 Super Marauder Heinkel He 219 Єрмолаєв Єр-2

Джерела

Посилання

Brewster SB2A Buccaneer SB2A Buccaneer Brewster SB2A Buccaneer (1941)

Примітки Виноски

Джерела

Література Bailey, Gavin J. (2013). Arsenal of Democracy: Aircraft Supply and the Evolution of the Anglo-American Alliance, 1938—1942. Edinburgh: Edinburgh University Press. ISBN 978-0748649730. Donald, David, ed. (2000). American Warplanes of World War II. Hoo, United Kingdom: Grange Books. ISBN 1-84013-392-9. Johnson, E.R. (2011). United States Naval Aviation, 1919—1941: Aircraft, Airships and Ships Between the Wars. Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN 978-0786485857.