Густав Дерр (; 5 жовтня 1887, Бліндгаллен — 11 грудня 1928, Штендаль) — німецький льотчик-ас, лейтенант Прусської армії (вересень 1918). Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Батько Густава займався будівництвом. Закінчивши будівельну школу, у 1905 році вступив на роботу на фірму Крупп в Ессені та вивчав машинобудування.

Восени 1908 р. був призваний на військову службу, яку проходив у 176-му піхотному полку в Торі. За рік отримав звання єфрейтора, на другому році служби – унтерофіцера. 20 серпня 1914 році брав участь у битві біля Гумбіннена, де був тяжко поранений. У грудні повернувся до ладу, але 17 лютого 1915 року під час форсування річки Равка отримав колоте поранення у праве стегно. 1 травня 1915 року був виписаний зі шпиталю та направлений до запасного батальйону 176-го піхотного полку.

Після звернення військового міністерства до військовослужбовців у травні 1915 року написав рапорт із проханням навчання на льотчика. У липні його прохання було задоволене, і Дерр був направлений у Деберіц. Навчання проходило в Деберітці та Готі у 3-му льотному запасному дивізіоні і закінчилося в лютому 1916 року. 10 березня 1916 року Дерр був направлений до авіапарку B на Західний фронт. 18 березня 1916 року переведений у 68-й льотний дивізіон в Габсгаймі. У липні 1916 року перед битвою на Соммі разом зі своїм спостерігачем оберлейтенантом Зергером отримав призначення у 6-й льотний дивізіону. Літаючи в дивізіоні, реорганізованому в травні 1917 року в 257-й льотний дивізіону, у червні 1917 року після повітряного бою, в якому загинув його спостерігач лейтенант Бон, Дерр пережив падіння літака з висоти 1400 м, отримавши множинні переломи нижньої щелепи. Після тримісячного лікування в університетській клініці в Галле направлений в 1-й льотний запасний дивізіон в Альтенбурзі. З листопада 1917 по лютий 1918 року був льотчиком-випробувачем на верфі. 22 грудня 1917 року отримав звання заступника офіцера.

У лютому 1918 року добровільно перевівся льотчиком-винищувачем на Західний фронт, потрапивши до складу 45-0ї винищувальної ескадрильї 5-ї армії. 17 березня 1918 року, під час свого другого бойового вильоту як льотчик-винищувач, після тривалого нерівного бою (7 німецьких проти 26 англійських та французьких літаків) збив англійський одномісний літак Sopwith недалеко від Вердена. Пізніше 45-та винищувальна ескадрилья була надана 7-й армії. У квітні 1918 року Дерр першим у своїй ескадрильї здобув свою другу перемогу. 28 травня 1918 року у бою проти групи бомбардувальників, під час якого він здобув свою третю перемогу, його літак спалахнув, і Дерр здійснив вимушену посадку між французькими та німецькими окопами, що віддалялися один від одного не більше ніж на 500 м, переживши аварію з невеликими опіками.

Всього за час бойових дій здобув 35 перемог, ще 4 залишились непідтвердженими.

Після організації повітряного транспорту в Німеччині, Дерр працював пілотом у Люфтганзі, налітавши до 1928 року 580 000 км. 11 грудня 1928 року тримоторний Junkers G 3 D 1473 «Rheinland», яким керував Дерр, з невідомої причини впав біля Штендаля. Єдиний пасажир залишився живим. Льотчик Дерр, бортмеханік Мюллер та радист Оргель загинули у вогні. Похований на кладовищі Інваліденфрідгоф в Берліні.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (7 квітня 1916) 1-го класу (17 квітня 1917) Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) Золотий хрест «За військові заслуги» (29 серпня 1918) Pour le Mérite (17 січня 1919)

Література

Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067 The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914-1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994