Оксана Євгенівна Блажівська (нар. 5 жовтня 1976 року, Борислав, Львівська область, УРСР) — суддя Господарського суду Києва, колишній член Вищої ради правосуддя. Старша донька Євгена Блажівського — колишнього заступника генпрокурора за часів Віктора ПшонкиБлажівський Євген.
Освіта У 1999 році з відзнакою закінчила Львівський університет ім. Франка за спеціальністю «правознавство». 1994—1999 — студентка юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка, 1999—2002 — аспірантка. 2000—2002 — асистентка кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка. 2004 — отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 2007 — захистила дисертацію на тему «Договір про спільну діяльність» в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України на здобуття наукового ступеня — кандидат юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. Опубліковано монографію «Спільна діяльність учасників простого товариства». 2009—2013 — асистентка кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ ім. Шевченка. 2013—2015 — докторантура в Інституті Законодавства Верховної Ради України. 2015 — захистила дисертацію на тему «Кодифікація цивільного законодавства на українських землях у період 1797—1991 рр.» на здобуття наукового ступеня — доктор юридичних наук за спеціальностями 12.00.01, 12.00.03. Опубліковано монографію «Історія кодифікації цивільного законодавства на українських землях (1797—1991 роки)». 2013—2016 — доцент кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ ім. Шевченка.
Професійна діяльність
Юридичну діяльність розпочала на посаді юрисконсульта в ПП «Асканія». 1999 — старший консультант відділу правової освіти Львівського обласного управління юстиції. 2003—2006 — юрисконсульт в «Універсалмаркет» — ДП ВАТЕК «Чернігівобленерго». 2006—2007 — здійснювала адвокатську діяльність у складі адвокатського об'єднання «Адвокатська контора Андрій Душин і партнери». 2007—2008 — заступник директора з юридичних питань в ТОВ «Десна-Агріко». 2009 — старший викладач кафедри «Правознавство» Чернігівського інституту ім. Героїв Крут МАУП. 2008 — в.о. директора Київської філії страхового товариство «Гарантія». 2008—2010 — стажист, помічник нотаріуса (Київський нотаріальний округ). з 2010 — суддя Господарського суду Києва відповідно до наказу президента Януковича. 2016—2021 — професор кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. 2019—2023 — член Вищої ради правосуддя. У жовтні 2023 року подала документи на посаду судді Конституційного Суду УкраїниРада суддів України завершила прийом документів від осіб, які виявили намір обійняти посаду судді КСУ, сайт court.gov.ua, але 7 березня 2024 року напередодні співбесіди на предмет оцінювання відповідності кандидатів критеріям високих моральних якостей, з неназваних причин і за власним бажанням припинила участь в конкурсних процедурахЗ 15 осіб, які виявили намір стати суддями КСУ від з'їзду суддів України, участь у співбесідах взяли 8 кандидатів, сайт rsu.gov.uaТри кандидати на посаду судді КСУ за квотою з'їзду суддів України продовжать участь у відборі — рішення ДГЕ, сайт rsu.gov.ua. Повернулась працювати суддею Господарського суду Києва.
Вища рада правосуддя Відстоювала принципи відбудови авторитету українського правосуддя: незалежності суддівської влади, компетентності, професійної етики та доброчесності суддів, відновленню довіри суспільства до судової системи. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, надавала пріоритет питанням розробки законодавчих змін щодо оперативного реагування на колабораціонізм та державну зраду в судовій системі, здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.
2019 — член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, голосувала проти звільнення судді Окружного адміністративного суду Києва Євгенія Аблова, відомого дозволом «Беркуту» штурмувати МайданВРП не звільнила суддю, відомого дозволом «Беркуту» штурмувати Майдан, Радіо Свобода, 10.12.2019.
2021 — участь у засіданнях робочої групи з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів в Україні, створеної Комітетом Верховної ради з питань правової політики. За даними журналістів, затягувала справу щодо скарги на заступницю голови Октябрського суду Полтави Ганну Андрієнко та скарги на голову Касаційного адміністративного суду Михайла СмоковичаКорислива угода: суддя ВРП затягує справи, щоб отримати потрібні рішення, 24канал, 22.02.2021Вища рада правосуддя покриває відвертих порушників: приклади, 24канал, 22.02.2021.
2023 — наказом Голови Вищої ради правосуддя Блажівську відраховано з Вищої ради правосуддя.Про внесення змін до складу Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, hcj.gov.ua, 05.10.2023
Родина
Родина Блажівських має одну із найбільших династій у судовій та правоохоронній системі: шестеро родичів у судах, Генпрокуратурі, адвокатурі та інші, зокрема «ІСД» ТарутиЗвичайний непотизм: Вищий адмінсуд, Yfis uhjis, 21.02.2017 Батько, Блажівський Євген Миколайович колишній заступник гендиректора у ТОВ «Сокар енерджі Україна»Знайомтеся, кандидат до складу Вищої ради правосуддя та суддя Господарського суду міста Києва — Оксана Євгенівна Блажівська, prosud.info. Колишній прокурор, довгий час працював у прокуратурах Львівської області, у листопаді 2010 став заступником генпрокурора Віктора Пшонки у ГПУ.Екс-заступник Пшонки Блажівський збудував собі палац під Києвом, Главком, 30.08.2017 Матір, Блажівська Любов Іванівна, раніше була заступником директора з розвитку у ЗАТ «Львівський м'ясокомбінат». Вона зареєструвалася в Києві одразу після переїзду чоловіка до ГПУ. А невдовзі на Любов Іванівну записали велетенський маєток розміром з торговельний центр. За реєстром, загальна площа — 1260,9 кв. м. Зі слів Оксани Блажівської, будинок успадкований нею від її матері (бабусі кандидатки). Молодша сестра — Наталія Блажівська, працювала у Вищому адміністративному суді, перейшла до Касаційного адмінсуду у складі Верховного Суду.
Наукові публікації та публікації у пресі
Блажівська О. Є. Створення вищого суду з питань інтелектуальної власності / О. Блажівська, Ю. Дегтяренко // Інтелектуальна власність в Україні: науково-практичний журнал / ТОВ «Аспект-2003»; Всеукр. Асоціація представників у справах інтелект. власності (патентних повірених) — ВААП. — Київ, 2016. — № 10. — С. 4-10. — ISSN 1608-6422 Блажівська О. Є. Недофінансування та колаборація — нові виклики для судової системи України// Юридичний вісник України: все про закони — в одній газеті: загальнонаціональна правова газета. — Київ, 2022. — 1-16 жовтня (№ 39/41). — С. 7. — ISSN 1992-9277 Блажівська О. Є. Значення сучасної конституційно-правової реформи для розвитку цивільного законодавства України// Вісник Національної академії прокуратури України / Національна академія прокуратури України. — Київ, 2015. — № 3 (41): Проблеми сьогодення. Теорія. Практика. — С. 26-31. — ISSN 2311-6676 Блажівська О. Є. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях у період 1797—1991 рр.: автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.01; 12.00.03; Ін-т законодавства Верховної Ради України. — Київ, 2015. — 40 с. Блажівська О. Є. Звід місцевих законів західних губерній як пам'ятка кодифікації цивільного законодавства на українських землях// Бюлетень Міністерства юстиції України: загальнодержавне науково-практичне фахове видання/ Міністерство юстиції України. — Київ, 2014. — № 3 (149). — С. 60-68 Блажівська О. Є. Особливості цивільно-правового регулювання майнових відносин за Руською Правдою// Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права: часопис Хмельницького університету управління та права: право, економіка, управління / Хмельницький університет управління та права. — Хмельницький, 2013. — Вип. 4 (48). — С. 117—122. — (0). — ISSN 2078-9165
Примітки