У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за березень 2024 року (включно).
Усі списки
Список загиблих за березень №Світлина ЕмблемаПрізвище, ім'я, по-батьковіПро особуДата смертіОбставини смерті 1 березня 15901 Білоус Андрій1977, м. Бурштин. Служив командиром відділення зенітного ракетного-артилерійського дивізіону однієї з військових частин, сержант.Загинув в Донецькій області .15902 Гнатишак Назарійм. Коломия. Служив у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, бойовий медик.Загинув на Харківщині 15903 Марчик Віктор Михайлович («Єгер») 1996, с. Великий Курінь. Головний сержантЗагинув на Донеччині .15904 Мельніков Дмитро Вікторович09.10.1987, м. Дрогобич Львівської області. Навчався у Ліцеї №1 імені Івана Франка Дрогобицької міської ради. Здобув освіту у Вищому професійному училищі № 19 міста Дрогобича за спеціальністю «кухар, кондитер». Після завершення навчання обіймав посаду шеф-кухаря у Львові та за кордоном, а протягом останнього періоду – у місті Одеса. Мріяв у майбутньому працювати у ресторані, що отримав «зірку «Мішлен». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував завдання для захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному та східному напрямках у лавах 37-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських Сил ЗСУ. Обіймав посаду кухаря господарчого відділення взводу забезпечення.Помер в населеному пункті Степанівка, Херсонська області. Похорон відбувся 7 березня у Львові. Залишилися батьки, брат та сестра.15905 Підкуйко Сергій Данилович23 травня 1992, м. Кропивницький. Навчався у Варварівській загальноосвітній школі Долинського району Кіровоградської області. Закінчив Кіровоградський кооперативний фаховий коледж економіки і права імені М.П.Сая за спеціальністю «право». У період з 2015 по 2017 рік брав участь в АТО. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції», нагородою «За оборону Маріуполя» та іншими відомчими відзнаками. Після служби працював автомеханіком. У червні 2023 року став до лав ЗСУ. Служив на посаді командира мотопіхотного відділення – командира машини.Головний сержант Сергій Підкуйко загинув 1 березня 2024 року поблизу міста Слов’янськ Донецької області під час відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації. Без коханого чоловіка, турботливого люблячого сина та брата залишились дружина, мама, брат та сестра захисника. Похований на Далекосхідному кладовищі 15906 Цюрко Дмитро21.09.1984, м. Львів. Навчався у Ліцеї №66 Львівської міської ради. Здобував освіту спершу у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище харчових технологій», згодом вступив до Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права. Проходив військову службу в Яворові. Після завершення служби разом із батьком займався приватним підприємництвом у сфері перевезень. Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Незважаючи на отримане поранення, після лікування одразу повернувся на фронт до побратимів. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками та отримав звання «молодший сержант».Залишилися бабуся, мама, дружина, двоє дітей та сестра 15907 Бекеш Іванс. Крушельниця Сколівської громади. Був солдатом, стрільцем-санітаром військової частини А4943.Загинув 1 березня 2024 року в селі Роботине Пологівського району Запорізької області 15908 Яцун Назарійс. Зубейки Добросинсько-Магерівської громади Львівського району. Служив у військовій частині А2120.Загинув 1 березня 2024 року в районі Білогорівки Сєвєродонецького району Луганської області .15909 Бейсюк Петро Васильович11 липня 1993, с. Пістинь. З початку повномасштабного вторгнення долучився до лав Збройних сил України. Понад місяць вважався зниклим безвісти.Загинув під час бойового завдання поблизу селища Білогорівка Сєвєродонецького району .15910 Хоменко Євген37 років. Проживав в Миргороді. Молодший сержант.Загинув біля селища Білогорівка Луганської області 15911 Лобоженко Євгеній Казимирович («Жека»)26 квітня 1982, м. Хмельницький. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №25 та вище професійне училище №4, де здобув фах плиточника, маляра і штукатура. Близько 15 років працював у місцевій будівельній компанії “Абсолют”. За кілька днів до початку широкомасштабного вторгнення чоловік повернувся з Польщі, де був на заробітках. 13 березня 2022-го, його прикріпили до бригади територіальної оборони. Близько трьох місяців з іншими бійцями Євген був у Хмельницькому, потім — у Полтаві, Миколаєві та Одесі. Служив у автомобільній роті. На Херсонщині його призначили на посаду бойового парамедика. Служив в 86 ОБ 106 ОБрТрО, молодший сержант.Загинув в селі Кринки на Херсонщині, коли потрапив під обстріл російської реактивної системи залпового вогню. Похований на Алеї Героїв на кладовищі в мікрорайоні Ракове в Хмельницькому .15912 Голубченко Сергій Іванович («Голуб»)1992, м. Охтирка. Молодший сержант. Закінчив Охтирський центр професійно-технічної освіти за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Був учасником АТО. Працював за кордоном, був головним водієм на фабриці. Під час повномасштабної війни спочатку перебував в лавах ТРО, а згодом – ЗСУ. Службу проходив у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура». Був командиром відділення.Похований на Алеї Слави цвинтаря рідної Охтирки. Залишились батьки і сестра .15913 Основенко Володимир Павлович («Найт»)27 років. Син київського священника благочинного Дарницького та Дніпровського районів, військового капелана, багатолітнього учасника українського національно-визвольного руху і українського церковно-визвольного руху. Мобілізувався з першого дня російського повномасштабного вторгнення, придавшись до лав 130-го батальйону 241-ї бригади Київської територіальної оборони, старший солдат, снайпер.Загинув в бою з окупантами в районі села Іванівське на Бахмутському напрямку .15914 Кифряк Олександр Олександрович29.03.1995, м. Кіцмань. Був солдатом військової частини А0281.15915 Літвін Роман («24»)28 років, с. Боровичі Волинської області. Закінчив одинадцятирічну школу, а потім пішов на військову службу. У цивільному житті деякий час працював менеджером. Разом із родиною пережив окупацію Бучі. Став на захист Батьківщини у квітні 2022-го, долучившись до складу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду навідника. Нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».Загинув в селі Новомихайлівка Донецької області. Внаслідок вибуху він отримав наскрізне поранення грудної клітки від осколків. Поховали на кладовищі у рідному селі. Залишилися мама, дружина та син .15916 Цьотей АндрійБув учасник АТО. Був кулеметником стрілецького батальйону військової частини А0998.Загинув біля населеного пункту Торецьк, що у Донецькій області. Прощання відбулося в церкві Святої Трійці у місті Бережани. Похорон відбувся на Алеї Героїв в селі Рай. Сковородецький Михайло («Метеор»)40 років, с. Ратуш Вінницької області. Працював плиточником у ТОВ «КанБуд» у Києві. Після початку повномасштабної війни воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Служив водієм 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 4-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону.поблизу села Орлівка Донецької області. Під час евакуації поранених і загиблих побратимів боєць потрапив під ворожий обстріл і отримав поранення, несумісні з життям. Залишились батьки, дружина та син. Гриценко Ольга48 років, м. Дніпро. Навчалася в гімназії №87 міста Дніпра. Випускниця Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара. В березні 2023 року добровільно пішла на фронт на Харківському напрямку. Вона була санітаркою-інструкторкою артилерійської бригади та відповідала за медичне забезпечення стрілецького батальйону.Загинула внаслідок обстрілу позицій українських військових Тришкалюк Сергій Ростиславович («Гарік»)18 жовтня 1993, 30 років. Навчався у Тернопільській школі №22. Навчався в аспірантурі ЗУНУ за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Захищав Україну з 2019 року, молодший лейтенант ССО, командир розвідувальної групиЗагинув під час виконання бойового завдання на Сумщині, внаслідок авіаудару. Залишилася дружина та двоє дітей . 2 березня 15917 Кравець Олег Володимирович40 років, Одеська область. У 2000-му із золотою медаллю закінчив Раухівську середню школу. Потім вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, отримав диплом із відзнакою. Був військовослужбовцем Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь», мав звання підполковника.Загинув 2 березня 2024 року в Одесі. Тієї ночі російська армія атакувала житлову багатоповерхівку дронами-камікадзе типу Shahed-131/136. Поруч із Олегом не стало його дружини Тетяни та їхньої новонародженої донечки Лізи. Після тривалих пошуків під завалами виявили також тіла двох дітей жінки від першого шлюбу – Злати і Сергія .15918 Арбузов Андрій Олександрович1.09.1976. Мобілізований до війська 1-го квітня 2022 року. Старший водій відділення зенітного ракетного взводу Першого стрілецького батальйону, 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, старший солдат.Загинув поблизу населеного пункту Пречистівка Волноваського району Донецької області .15919 Навалішен Павло Русланович («Пабло»)12 липня 2001, м. Кодима. Солдат, військовослужбовець 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4638, прийнятий на військову службу за контрактом в серпні 2023 року 3 відділом Подільського РТЦК та СП Одеської області.Загинув в Орлівці Донецької області 15920 Шайдулін Олег8.8.1989, м. Хмельницький. Навчався у ліцеї імені Героя України Миколи Паньківа Солонківської сільської ради Львівської області. Згодом здобував професію медичного брата у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Працював у Комунальному підприємстві «Амарант» Солонківської сільської ради Львівської області. У 2023 долучився до 141 ОМБр15921 ... 15937 3 березня 15938 Кравець Віктор13.03.1998, м. Львів. Навчався у загальноосвітній школі №77 міста Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва». Працював водієм у ТзОВ «Епіцентр К». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, незважаючи на відсутність військового досвіду та звільнення з військової служби за станом здоров’я, добровільно став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Постійно удосконалював свої навички із саперної справи, під час проходження служби отримав звання «старший солдат».Залишилися батьки, дружина, 4-річна донька та сестра з родиною. Похорон відбувся 7 березня у Львові .15939 Нєжинський Віталій Володимирович