Отто фон Гун (також Оттон Гун, ; 17 червня 1764 Митава, Курляндія — 20 березня 1832, Рига, Ліфляндська губернія) — балтійський німецький лікар та історик, першим почав вакцинацію проти оспи в Ліфляндії, засновник і перший директор психіатричної лікарні . Отто фон Гун провів великі дослідження, спрямовані на поліпшення охорони здоров'я мешканців Ліфляндії та Риги, боротьбу з епідеміями, які стосуються етнографії та топографії регіону.
Біографія Народився 17 червня 1764 року в Мітаві, в сім'ї суперінтенданта (глави церковного округу) Євангелічно-лютеранської церкви Курземського і Земгальського герцогства . З 1780 по 1783 рік навчався в Academia Petrina в рідному місті. Потім вивчав богослов'я в Гальському університеті в Німеччині, проте не був прийнятий до числа студентів. З 1785 по 1788 рік вивчав медицину й здобув ступінь доктора в Геттінгенському університеті. У 1789 році склав іспити в Санкт-Петербурзі й отримав право працювати лікарем на території Російської імперії. 1790 року Гун став другим лікарем заснованого 1754 року , але за рік, 1791 року, звернувся до приватної практики, за короткий термін завоювавши авторитет і популярність у Ризі. У 1795 році в Ризі було опубліковано написане ним дослідження: «Топографічний опис міста Риги з додатком лікарських спостережень».
27 листопада 1800 року Отто фон Гун провів першу в Ризі вакцинацію від віспи, взявши на озброєння метод, відкритий за кілька років до цього англійським лікарем Едвардом Дженнером (1796 рік). У 1803 році було створено Ризьку установу вакцинації проти віспи. Вакцинацію жителів Руйієни провів місцевий священик . 1804 року на запрошення графа Андрія Розумовського Отто фон Гун переїхав до Москва. У 1805 році він вирушив у Малоросію як домашній лікар графа Розумовського. 1806 року Отто фон Гун опублікував у Москві свої подорожні нотатки про Малоросію в трьох томах ('Flüchtige Bemerkungen auf einer Reise von Moskau nach Klein-Rußland). Придворним лікарем графа Розумовського Гун пропрацював до 1807 року.
У 1807 р. у Москві видав працю «Повсюдне введення запобіжної віспи в Європейській і Азіатській Росії».
У 1807—1809 роках практикував як лікар у Москві.
У 1808 році Гун продав свою велику бібліотеку у 2000 томів Московському університету.
З 1809 до 1811 року, під час наполеонівських воєн, на запрошення князя Репніна Гун обіймав посаду лікаря російського посольства в Касселі (Гессен) і Парижі (Франція).
З 1811 по 1813 рік працював лікарем у Санкт-Петербурзі.
У 1813 році О. Гун повернувся до Риги, працював як лікар, учений, історик і діяч культури. У 1819 році він очолив першу в Остзейському краї психіатричну лікарню і працював на цій посаді 10 років, до 1829 року. Він першим вивчив цілющі властивості грязей Кемері і мінеральних джерел Балдоне{.
Отто фон Гун помер 20 березня 1832 року після тривалого захворювання на бронхіальну астму. Похований на Ризькому Великому кладовищі.
Праці
«Commendatio de regeneratione patrium mollium in vulnere» (латынь, Геттинген, 1787); «Observationum medicarum ac chirurgicarum, fasciculus. Cum tabula aenea» (латынь, Геттинген, 1788); «Topographische Beschreibung der Stadt Riga (Топографическое описание города Рига с приложением наблюдений врача)» (нем., Рига, 1795), «Топографическое описание города Рига» (русское издание, Петербург, 1804); Flüchtige Bemerkungen auf einer Reise von Moskau nach Klein-Rußland (1806); Поверхностные замечания по дороге от Москвы в Малороссию в осени 1805 года. Сочинение Оттона фон Гуна. Перевод с немецкого. Ч.1-3. М.,1806. (в типографии Платона Бекетова) «Несколько слов к гражданам и поселянам о пользе прививания коровьей оспы» (русское издание, Москва, 1807); «Повсеместное введение предохранительной оспы в Европейской и Азиатской России» (на немецком и русском языках, Москва, 1807); «Дополнение к медико-топографическому описанию Лифляндии» (русское издание, Санкт-Петербург, 1814).Поверхностные замечания по дороге от Москвы в Малороссию
Примітки