Ескадрені міноносці типу «Асасіо» (, Asashio-gata kuchikukann) — ескадрені міноносці Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Історія створення Ескадрені міноносці японського флоту типу «Фубукі» на момент появи були серед кращих у світі. Але в процесі їх експлуатації виявились певні проблеми з масою та остійністю. Ці проблеми розв'язали, коли будували есмінці типу «Сірацую», але шляхом зниження швидкості та вогневої потужності.

У цій ситуації генеральний штаб флоту вирішив розробити нові есмінці, які б не мали усіх цих недоліків. Зробити це можна було лише шляхом збільшення водотоннажності, що порушувало б умови Лондонського морського договору 1930 року. Але Японія негласно відмовилась від дотримання його вимог, тому конструктори не зважали на жодні обмеження.

Конструкція Нові кораблі мали таке ж озброєння, що й есмінці типу «Фубукі» — шість 127-мм/50 гармат «Тип 3», які розміщувались попарно у трьох баштах. Для покращення остійності ширина корпуса була збільшена. Нова силова установка потужністю 50 000 к.с. забезпечувала швидкість у 35 вузлів.

Торпедне озброєння було таке ж, як на есмінцях типу «Сірацую» — вісім 610-мм торпедних апаратів, які мали по вісім запасних торпед. Зенітне ж озброєння істотно посилили — вперше встановили нові 25-мм зенітні автомати.

Проте при експлуатації нових кораблів були виявлені два серйозні недоліки. Перший з них — погана маневреність та великий радіус циркуляції. Причиною цього була неефективна конструкція стерна. Для усунення цього недоліку в 1941 році форму корми дещо змінили, що крім усього дало незначне збільшення швидкості.

Другим серйозним недоліком були проблеми з турбінами — в них відбувалось руйнування лопаток роторів. Розв'язати цю проблему так і не вдалось.

У 1943—1944 роках на вцілілих есмінцях демонтували одну з артилерійських установок, замість неї встановили додаткові зенітні автомати. Спочатку їхню кількість довели до 15, а у 1944 році — до 28. Також довелось забрати додаткові торпеди. Водотоннажність зросла до 2000 тонн, а швидкість знизилась до 29 вузлів. Крім того, на кораблях встановили 4 бомбомети і 36 глибинних бомб.

Представники Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля Асасіо Верф ВМФ у Сасебо 7 вересня 1935 року 16 грудня 1936 року 31 серпня 1937 року Потоплений 3 березня 1943 року в битві у морі Бісмарка Осіо Верф ВМФ у Майдзуру 5 серпня 1936 року 19 квітня 1937 року 31 жовтня 1937 року Потоплений 20 лютого 1943 року на шляху від архіпелагу Бісмарка Мітісіо Верф «Фуджінагата» в Осаці 5 листопада 1935 року 15 березня 1937 року 31 жовтня 1937 року Потоплений 25 жовтня 1944 року під час бою у протоці Сурігао Арасіо Верф «Кавасакі» в Кобе 1 жовтня 1935 року 26 травня 1937 року 30 грудня 1937 року Потоплений 4 березня 1943 року в битві у морі Бісмарка Асагумо Верф «Кавасакі» в Кобе 23 грудня 1936 року 5 листопада 1937 року 30 березня 1938 року Потоплений 26 жовтня 1944 року під час бою у протоці Сурігао Ямагумо Верф «Фуджінагата» в Осаці 4 листопада 1936 року 24 липня 1937 року 15 січня 1938 року Потоплений 25 жовтня 1944 року під час бою у протоці Сурігао Нацугумо Верф ВМФ в Сасебо 1 липня 1936 року 26 травня 1937 року 10 лютого 1938 року Потоплений 12 жовтня 1942 року на шляху від Гуадалканалу Мінегумо Верф «Фуджінагата» в Осаці 22 березня 1937 року 4 листопада 1937 року 4 квітня 1938 року Потоплений 5 березня 1943 року в бою у протоці Блеккет Араре Верф ВМФ в Майдзуру 5 березня 1937 року 16 листопада 1937 року 15 квітня 1939 року Потоплений 5 липня 1942 року біля острова Киска Касумі Верф «Uraga Dock» 1 грудня 1936 року 18 листопада 1937 року 28 червня 1939 року Потоплений 7 квітня 1945 під час останнього походу лінкора «Ямато»

Література Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998.

Посилання