Сургутський завод стабілізації конденсату — виробничий майданчик у Тюменській області Росії. З 2012-го офіційно відомий як завод імені В. С. Чорномирдіна.
Завод отримує сировину з двох джерел:
по трубопроводу Уренгой – Сургут з Новоуренгойського заводу підготовки конденсату до транспортування. У 2013-му по цьому маршруту подали 8,7 млн тон, при цьому велись роботи з метою суттєвого збільшення зазначеного показника; з родовищ Сургутського нафтовидобувного району (Федорівське, Лянторське, Бистрінське, Західно-Сургутське, Яунлорське та інші).
Сургутський майданчик має три установки стабілізації деетанізованого конденсату, які стали до ладу в 1985, 1988 та 2014 роках і мають річну потужність на рівні 5,75 млн тонн, 2,3 млн тонн та 4 млн тонн відповідно. Таким чином, загальна потужність майданчику перевищує 12 млн тонн на рік. Основною продукцією установок є стабілізований газовий конденсат та фракція С3+ (у російській термінології відома як широка фракція легких вуглеводнів, ШФЛУ). Також отримують паливний газ, який використовують для власних потреб або на сусідньому Сургутському газопереробному заводі.
Видачу ШФЛУ первісно організували по спеціалізованому продуктопроводу Західний Сибір — Поволжжя, а в 1997-му ввели в дію і власні потужності з фракціонування:
блок вилучення ізопентану, який може пропускати 1,44 млн тонн сировини на рік з отриманням ізопентану, пентан-гексанової та пропан-бутанової фракцій; установку розділення пропан-бутанової фракції потужністю 1 млн тонн на рік.
Ще з 1986-го майданчик став виробляти певні обсяги дизельного палива для місцевих потреб, а з плином часу він перетворився на повноцінний конденсатопереробний завод, що має:
запущену в 1993-му установку виробництва моторних палив річною потужністю по сировині 4 млн тонн (у складі сировини вміст бензинової та дизельної фракцій становить близько 50 %); введену в 1994-му блочну установку каталітичного риформінгу потужністю 100 тисяч тонн, яка дозволила випускати високооктанові компоненти палива; запущений у 2002—2003 роках комплекс, що включає установки каталітичного риформінгу, гідроочищення бензинових фракцій та депарафінізації дизельного палива річно потужністю 1,1 млн тонн, 1 млн тонн та 0,6 млн тонн відповідно.
У 2005-му почали випуск палива для реактивних двигунів і станом на середину 2010-х могли випускати 160 тисяч тонн авіаційного керосину.
У 2016-му завод прийняв 9,6 млн тонн конденсату та випустив 2,7 млн тонн зріджених вуглеводневих газів, 1,5 млн тонн бензину та 0,7 млн тонн дизельного пального. Ще одним важливим видом продукції є naphtha — суміш легких рідких вуглеводнів, яка є цінною сировиною для піролізу у нафтохімічній промисловості.
Примітки