Баранський Збіґнєв (; 7 січня 1925, с. Тютьків, нині Микулинецька селищна громада Тернопільського району Тернопільської області 24 грудня 2009, м. Вроцлав, Польща) — польський літературознавець, історик української та російської літератури. Член Комітету слов'янознавства Польської АН.
Життєпис Закінчив Теребовлянську гімназію (1936). У 1944–47 — у лавах Войска Польського. Закінчив Вроцлавський університет (1947—1952). Кандидат філологічних наук (1955). Працював у Вроцлавському і Познанському (від 1967) університетах: завідувач кафедри російської літератури і мови; викладач історії української літератури в Інституті філології Вроцлавського слов'янського університету. У 1972—75, 1981—87 очолював Інститут слов'янської філології Вроцлавського університету. Професор (1979). Член редколегії квартальника «Slavia Orientalis». Автор досліджень про Лесю Українку. Член Вроцлавського наукового товариства, Комітету слов'янознавства Польської АН.
Основні праці Literatura polska w Rosji na przełomie XIX i XX wieku. Ossolineum, 1962 «Cichy Don» Michala Szołochowa. Warszawa, 1965; Maly slownik pisarzy naródow europejskich ZSRR. Warszawa, 1966; Historia literatury rosyjskiej w zarysie. 1972 (співавтор, редактор М. Якубець); Obraz Ukrainy w kulturze polskiej na przelomie XIX i XX wieku. 1974; Rosyjskie manifesty literackie. Poznań, 1974; «Literaturę rosyjską w zarysie» (в співавторстві з А. Семчуком, 1975; Dzieje literatur europejskich. T. 3, cz. 1. Warszawa, 1989. Mały kraj. 2021.
Примітки