Ібрахім Гекімоглу (; XIX століття, Ясситаш, Фатса, Орду — 26 квітня 1913, там же; більш відомий під прізвиськом «Гекімоглу» () — легендарний турецький розбійник і національний герой.
Біографія За даними турецьких істориків Мітхата Сертоглу та Айхана Юкселя, Гекімоглу народився у селі Ясситаш поблизу Фатси в селянській сім'їSertoğlu, Mithat — «Kahramanlar Kahramanı Hekimoğlu» İstanbul 1983.Yüksel, Ayhan — «Eşkıya Hekimoğlu» Tombak, Sayı : 35 (Aralık 2000), s. 72 — 75. Приблизно на початку XX століття почав працювати на місцевого землевласника Сефера Агу, який належав до тих, хто жив відокремлено від інших чвенебурі (грузин-мусульман). Гекімоглу і донька Сефера Аги на ім'я Фадіме закохалися один в одного і почали таємно зустрічатися. Якось їх помітив чвенебурі на ім'я Юсуф. За звичаями, поширеними серед чвенебурі на той час, неодруженим дівчатам було заборонено спілкуватися з чоловіками, які не є їхніми близькими родичами.
Вважаючи, що Гекімоглу зав'язавши стосунки з Фадіме, потоптав честь чвенебурі, вони спробували вбити його, але Гекімоглу, вбивши одного чвенебурі, вдалося вислизнути.Yüksel, Ayhan — Eşkıya Hekimoğlu İbrahim’in 'Aynalı Martin' Tüfeği, Hürriyet Tarih 27 Kasım 2002, s. 20 — 21. Зрозумівши, що законними способами йому нічого досягти, Гекімоглу вирішив бігти в гори.
Розбійник і народний герой На чолі з Гекімоглу банда розбійників проводила компанію пограбувань і набігів на будь-якого землевласника чи лідера громади, які, за чутками, погано поводилися з місцевим населенням. Гекімоглу та його банда грабувала багатих людей і ділила частину своїх винагород з бідними. Це призвело до того, що Гекімоглу отримав статус народного героя, і місцеві жителі дали йому титул «Герой усіх героїв» ().
Діяльність його банд була значним чинником у посиленні етнічної напруги між чвенебурі та турецькими громадами у Фатсі та в ширшому санджаку (підпровінція) Джанік. 15 грудня 1908 року Фатса надіслала телеграму до міністра внутрішніх справ Османської імперії в Стамбулі, столиці, з проханням допомогти в захоплені Гекімоглу, але завдяки допомозі та притулку, наданому йому місцевими турецькими селами, владі не вдалося захопити його, і Гекімоглу відповів посиленням своїх атак на чвенебурі.
Загибель Гекімоглу направив владі прохання про помилування, але йому відмовили. 26 квітня 1913 року Гекімоглу і його соратник Алан Осман були вбиті в результаті перестрілки, що тривала 8 годин. Їхню смерть зафіксував американський журналіст.
Спадщина Гекімоглу згадують у Туреччині як національного героя, майже легенду, як розбійника, який боровся проти несправедливості. На його честь було названо низку об'єктів, а також написана народна пісня .
Примітки