Орхомен або Орхоменос (грец. ) — стародавнє місто в Аркадії, Греція, назване Фукідідом Аркадським Орхоменом (), щоб відрізнити його від Беотійського міста.
Виникнувши у вигляді доісторичного поселення, Орхомен став одним із могутніх міст Західної Аркадії разом із Тегеєю та Мантінеєю. Розквіт міста припав на 7–6 століття до нашої ери, і внаслідок воно стало багатим містом, яке карбувало свою власну валюту.
Його руїни знаходяться поблизу сучасного села Орхомен (до 1963 року: Καλπάκι, КалпакіName changes of settlements in Greece).
Орхомен спочатку був заснований біля підніжжя Акрополя на рівнині, що оточена горами з усіх боків. Пізніше поселення було перенесено на гору, на якій і були внаслідку знайдені найважливіші пам'ятки міста. Сучасне село Орхомен стоїть на місці нижнього Орхомена.
Ця рівнина була обмежена на півдні невисоким хребтом пагорбів, що називався Анхізія, який відокремлював її від території Мантинеї: на півночі – високим ланцюгом, що називався Олігіртус, через який пролягали переходи на території Фенея і Стимфала, а на сході і заході – двома паралельними ланцюгами, що йдуть з півночі на південь.
Рівнина розділена на два пагорби, що виходять зі східного та західного хребтів, і які підходять так близько, що залишають простір лише для вузького яру між ними. На вершині західного пагорба стояв акрополь Орхомена, висотою майже 900 м (3 000 футів), що нагадував міцну фортецю. Води південної частини рівнини проходять через яр у північну рівнину, де, оскільки немає виходу для вод, вони утворили велике озеро. Цей опис відноситься до часів Павсанія (110 р. н. е. – прибл. 180). Сьогодні на тому місці озера вже немає. Дві рівнини характеризуються як замкнуті геологічні басейни (карстові западини), де навіть сьогодні опади мають сезонно невідповідний підповерхневий дренаж через канави, Катавотрес (грецький термін для ponors) і штучний тунель.Pausanias, Description of Greece, viii. 13. § 4
Орхомен згадується Гомером, який дає йому епітет полімелос (), що означало «багато овець»Homer. The Iliad, ii. 605., і Овідій також називає його ferax Ovid. Metamorphoses, vi. 416., Аполлоній Родій Apollonius Rhodius, iii. 512. – .
Примітки
Зовнішні посилання
Офіційний веб-сайт