Fear Inoculum ([fɪə ɪˈnɒkjʊləm], ) — п'ятий студійний альбом американського рок-гурту Tool, що вийшов 2019 року.
Перший студійний альбом Tool за 13 років, Fear Inoculum став одним з найочікуваніших релізів року, оточеним великою кількістю чуток, міфів і жартів. Починаючи з середини 2010-х барабанщик Денні Кері, гітарист Адам Джонс та бас-гітарист Джастін Ченселлор писали нову музику під час джем-сесій, після чого співак Мейнард Кінен самостійно працював над текстами та вокальними партіями. Запис платівки відбувся 2018 року під керівництвом звукоінженера Джо Баррезі, який працював над попереднім альбомом Tool 10,000 Days.
Альбом вийшов в серпні 2019 року обмеженим накладом і мав великий попит. В перший тиждень продали 248 тис. примірників, що стало найкращим результатом для рок-альбомів за понад рік. Fear Inoculum одразу очолив хіт-парад Billboard 200, а однойменний сингл встановив рекорд як найдовша композиція, що потрапила до чарту Billboard Hot 100. Преміальне видання на компакт-дисках містило яскраві ілюстрації, чотиридюймовий екран та колонки для відтворення супровідного відеоряду. Наприкінці року також вийшло бюджетне видання, а 2022 року альбом перевидали на вінілових платівках.
До складу Fear Inoculum увійшло десять композицій: шість наддовгих пісень, кожна з яких тривала понад десять хвилин, та чотири короткі інструментальні інтерлюдії. Концепція альбому була пов'язана із числом «сім», а графічне оформлення натхнене психоделічними картинами Алекса Грея. Оглядачі відносили Fear Inoculum до альтернативного та прогресивного металу з елементами музики Близького Сходу. Більшість пісень були далекими від традиційних радіохітів, мали складну структуру та були насичені віртуозними інструментальними партіями та складними поліритмами. Тексти були присвячені темам старіння, смертності, плину часу, майбутнього людства, а головною темою стало «щеплення від страху» — заклик не боятися складнощів сучасного світу.
Fear Inoculum став найпродаванішим рок-альбомом року, а також восьмим найпродаванішим альбом року серед виконавців всіх жанрів, невдовзі після виходу ставши «золотим». Він приніс Tool дві номінації на «Греммі», де гурт переміг у категорії «Найкраще метал-виконання» з піснею «7empest». Деякі музичні критики визнали Fear Inoculum одним із найкращих альбомів десятиліття.
Історія створення
Передумови
Рок-гурт Tool було засновано на початку 1990-х років у Лос-Анджелесі. До його складу увійшли Денні Кері (барабани), Адам Джонс (гітара), Мейнард Кінен (спів) та Пол Д'Амур (бас-гітара). В період, коли на музичній сцені панували альтернативний рок і грандж, колектив став популярним, граючи важку та агресивну суміш панк-року, грайндкору, дез-металу і треш-металу. Перший мініальбом Opiate, що вийшов 1992 року, залишився майже непоміченим, але участь в фестивалі Lollapalooza принесла гуртові шанувальників, і їхній дебютний студійний альбом Undertow (1993) невдовзі став «платиновим». Статус провідного американського рок-колективу закріпила за Tool друга платівка Ænima, що вийшла 1996 року; на той час новим бас-гітаристом гурту став Джастін Ченселлор. Альбом потрапив на друге місце в чарті Billboard, ставши мультиплатиновим, а його сингли «Ænema», «Forty Six & 2» та «Stinkfist» потрапили до десятки рок-хітів США. Окрім віртуозного виконання, фанатів гурту приваблювали незвичне почуття гумору музикантів, загадкові образи та анімаційні відеокліпи, які знімав Адам Джонс.
Наприкінці 1990-х почали з'являтися чутки щодо розпаду гурту, особливо коли Мейнард Кінен зосередився на сторонньому проєкті A Perfect Circle. Попри це, 2001 року Tool повернулися із синглом «Schism», який не тільки приніс колективові черговий «Греммі», але й презентував його новий музичний стиль: довгі пісні зі складними тактовими розмірами, характерні для артроку та прогресивного року. Третій альбом гурту Lateralus вийшов в середині 2001 року, супроводжуючись синглами «Parabola» та «Lateralus»; платівка очолила американський хіт-парад Billboard 200 та стала мультиплатиновою. 2006 року, після чергової перерви, під час якої Кінен повернувся до A Perfect Circle, Tool видали четвертий студійний альбом 10,000 Days — більш «езотеричний» запис, що не став комерційно успішним, попри хітові сингли «Vicarious», «Jambi» та «The Pot». Після концертного турне гурт зник з поля зору і його доля залишалася невизначеною.
Очікування виходу платівки
Розмови щодо створення п'ятого альбому Tool розпочалися в лютому 2008 року, коли Мейнард Кінен в інтерв'ю MTV зауважив, що гурт «збирається почати писати новий альбом негайно», але утримався від конкретних дат релізу. 2010 року в інформаційній розсилці колектив повідомив, що Кінен завершує роботу над проєктом Puscifer, а решта музикантів уже починає працювати над інструментальними партіями. Протягом першої половини 2010-х років з'являлися повідомлення про те, що нова платівка більш ніж наполовину готова або що Мейнард Кінен працює над новим матеріалом, зокрема й для Tool. Ішов час, новий альбом так і не з'являвся, а новини про нього почали перетворюватися на мем, над яким глузували як шанувальники гурту, так і самі музиканти.
В середині 2010-х років з'явились чутки про те, що гурт нарешті почав записувати новий альбом. Так, у лютому 2015 барабанщик Motörhead Мікі Ді опублікував відео з Адамом Джонсом, зауваживши, що Tool працюють в сусідній студії звукозапису; у відповідь Мейнард Кінен назвав колегу «легковірним». В червні 2016 року Базз Осборн із Melvins розказав, що Tool навіть не почали запис, але вже мають багато довгих пісень, найкоротша з яких 12 хвилин завдовжки. Влітку 2016 року з'явилася інформація, нібито альбом буде подвійним, отримає назву Decem та вийде восени, але Кінен охрестив це «дурнею».
Кінець невизначеності поклав Денні Кері, який у грудні 2017 року підтвердив, що «якщо все піде по плану, ми випустимо альбом в першій половині [наступного року]». Провідні музичні видання Billboard і Rolling Stone додали п'ятий альбом Tool до списку найочікуваніших релізів 2018 року. У лютому 2018 року режисер Домінік Гейлстоун повідомив, що працює над відеокліпом для Tool, який має вийти протягом року, але цього так і не сталося. У січні 2019 року Денні Кері вчергове підтвердив, що вихід альбому заплановано на квітень, проте Кінен знову спростував цю заяву. Врешті-решт, на початку травня Tool офіційно повідомили про вихід нового альбому і назвали конкретну дату релізу — 30 серпня 2019 року.
Створення пісень
Хоч перерва між виходом четвертого та п'ятого альбомів гурту й тривала безпрецедентні тринадцять років, це не означало, що музиканти писали нові пісні весь цей час. За перші два роки після виходу 10,000 Days Tool відіграли близько 200 концертів, після чого вирішили «відпочити один від одного». Мейнард Кінен заснував власний гурт Puscifer, повернувся до A Perfect Circle, а також захопився виноградарством; решта музикантів зосередилися на власних проєктах. Також роботі перешкоджали травма Денні Кері, отримана під час їзди на скутері, та судовий позов Tool проти колишньої страхової компанії, що коштував гуртові чималу суму. За словами барабанщика, як і з попередніми записами, колектив працював над платівкою «лише» п'ять років.
Підхід Tool до написання пісень з Fear Inoculum суттєво відрізнявся від творчого процесу в інших рок-гуртах. Спочатку музиканти-інструменталісти втрьох писали музику, і лише після цього, окремо від інших, Мейнард Кінен вигадував вокальну мелодію та текст. Такий процес існував в Tool уже багато років: лише в першій половині 1990-х музиканти писали пісні разом, але починаючи з другого альбому Ænima (1996) співак працював окремо від інших. За словами Денні Кері, це було пов'язано з індивідуальними особливостями учасників колективу: Адам Джонс був перфекціоністом («готовий випробувати кожен незначний варіант, повторюючи знову та знову»), а Мейнард Кінен надавав перевагу спонтанності («з'являється спалах натхнення, він береться за роботу і швидко вважає її закінченою»). Сам Кінен визнавав, що ненавидить переписувати текст через зміну музики, тому завжди перепитував, чи є отримані від колег по гурту файли фінальними. Вокаліст порівнював написання пісень із будівництвом: «Ти не можеш прикрашати будинок, поки не закладено фундамент, побудовано стіни та встановлено двері. Я — дизайнер інтер'єрів».
Музику до Fear Inoculum вигадували під час тривалих джем-сесій за участі гітариста, бас-гітариста та барабанщика. «Ми починали вкидувати рифи та розривати їх на частини, переглядати речі, які написали давно, і які можуть працювати з новими речами» — пояснював Адам Джонс. Деякі мелодії було написано багато років тому; зокрема, партію до пісні «7empest» Джастін Ченселлор придумав ще до того, як доєднався до Tool 1995 року. Коли музика була готова, записаний матеріал відправили Мейнарду Кінену, а той почав придумувати свої мелодії та тексти. Хоча останнє слово залишалося за співаком, він час від часу повертався до музикантів, щоб краще зрозуміти структуру пісень або математичні розрахунки, на яких було засновано незвичні тактові розміри; це дозволяло, навіть попри відсутність спільної роботи в студії, отримувати згуртований та органічний кінцевий результат.
Запис альбому Звукорежисером альбому став Джо Баррезі, також знаний як «Злий Джо» (). Відомий завдяки співпраці з рок-гуртами Queens of the Stone Age, Slipknot, Bad Religion, він також працював над попереднім альбомом Tool 10,000 Days. Запис платівки розпочався в березні 2018 року і тривав близько десяти місяців, під час яких Баррезі мав можливість приділяти увагу й іншим проєктам, зокрема, новим альбомам Slipknot, Volbeat, Soundgarden та Alice in Chains.
Перші сесії відбулися в голлівудській студії Henson Recording, де гурт записав партії ударних. Основним інструментом Денні Кері стала ударна установка Sonor, яка окрім том-томів, рототомів та напільних томів містила барабанні педи Mandala, запрограмовані для відтворення звучання табли, марксофону та інших інструментів. Під впливом виконавців прогресивного року, якими захоплювався Кері, він привіз у студію установку Ludwig Stainless Steel з дванадцяти барабанів, на якій грав підлітком, щоб деякі частини пісень виконати на ній. На відміну від попереднього альбому Tool, запис якого відбувався за допомогою консолі API Audio, цього разу Баррезі використовував обладнання Neve Electronics. Барабанам було відведено 17 доріжок на 24-канальній плівці, на які записувався сигнал як з мікрофонів, так і з підсилювача.
Бас-гітару та електрогітару записали в лос-анджелеській студії Universal Recording. Джастін Ченселлор використовував власну модель гітари Wal Bass, підсилювачі Gallien-Krueger та Mesa/Boogie (один для чистого та інший для перевантаженого звучання), а також директ-бокс. Електрогітарі Адама Джонса віддали три доріжки: перша — для підсилювача Diezel VH4, друга — для Marshall Super Bass, і третя — для міксу сигналів з Bogner Uberschall та Rivera Knucklehead. Джо Баррезі та музиканти багато експериментували, змінювали інструменти, обирали різні струни для гри медіатором та пальцями, записувалися за допомогою інших мікрофонів або змішували сигнал з мікрофонів та директ-боксу, регулюючи баланс між чистим та «брудним» звуком. Іноді в міксі гітара та бас-гітара розміщувалися ліворуч та праворуч, ніби музиканти стояли один навпроти одного. Запис відбувався на магнітофон Studer A827, після чого доріжки переносили з дводюймової магнітної стрічки у Pro Tools.