Німецький народний союз оборони і наступу (, скорочено DVSTB)) — за офіційними оцінками сучасників, «найбільше, найактивніше і найвпливовіше антисемітське обʼєднання у Німеччині»Заключення рейхскомісара з нагляду за громадським порядком у листі до державного суду з захисту республіки від 20 листопада 2022 року, цитата за Lohalm 1970, с. 11. після Першої світової війни та одне з найважливіших та найбільших народних обʼєднань у Веймарській республіці, демократично-парламентську систему якого воно категорично заперечувало.

Союз публікував й друковані видання, які справили великий вплив на погляди лідерів НСДАП, зокрема Генріха ГіммлераPadfield, Peter. Himmler: Reichsführer SS. New York: Henry Holt, 1990. p. 107.

Історія та структура Німецький народний союз оборони і наступу був заснований у лютому 1919 року на зʼїзді Пангерманського союзу у місті Бамберг і спочатку мав назву Німецький союз оборони і наступу (); його завданням мала стати боротьба проти єврейства. Головним очільником обʼєднання був Альфред Рот, а таємним головою, починаючи з 1 жовтня 1919 року — Константин фон Ґебзаттель, якого призначив Ернст фон Герцберг-Лоттін. До лав правління входили зокрема Ернст Антон Франц фон Боденшвінґ, Ауґуст Ґебгард, Пауль Люціус, Фердинанд Вернер, Юліус Фрідріх Леманн та Ґеорґ фон Штессель. Штаб-квартирою Союзу спочатку слугувала квартира Альфреда Рота в Рурорті, але пізніше була перенесена в Гамбург, коли відбулося обʼєднання низки народних організацій під дахом Спілки німецьких національних союзів (). За місяць після злиття з Імперським союзом молота (), 1 жовтня 1919 року Німецький союз оборони і наступу обʼєднався з Німецьким національним союзом () (наступником розпущеної Німецької національної партії ()) у Німецький народний союз оборони і наступуWerner Jochmann: Nationalsozialismus und Revolution: Ursprung und Geschichte der NSDAP in Hamburg 1922–1933. Dokumente. Europäische Verlagsanstalt, Hamburg 1963, S. 25f..

Маніфестом Союз обрав твір голови Пангерманського союзу Гайнріха Класа «Якби я був кайзером» (), у якому той виклав свої расистські та націоналістичні погляди. Його девізом був заклик «Німеччина для німців»Ulrich Sieg: Deutschlands Prophet. Paul de Lagarde und die Ursprünge des modernen Antisemitismus. München 2007, S. 327.. Його важливим покровителем був мюнхенський видавець Юліус Фрідріх Леманн, який у жовтні 1918 року вимагав ще одного державного перевороту. Союз агітував проти демократії Веймарської республіки, всіх лівих рухів та євреїв; на піку своєї діяльності обʼєднання нараховувало приблизно 180 тисяч членів (1922 рік)Walter Jung: «Deutschvölkischer Schutz- und Trutzbund (DVSTB), 1919—1924/35 », Historisches Lexikon Bayern..

Після вбивства міністра закордонних справ Веймарської республіки Вальтера Ратенау у 1922 році Німецький народний союз оборони і наступу через свою причетність до цієї справи був заборонений у більшості земель Німеччини (окрім Баварії, Вюртемберга, Ангальту та Мекленбург-Стреліца) на підставі Закону про захист республіки (). Крім цього союз підтримав замахи на Маттіаса Ерцбергера та Філіппа Шайдеманна (див. Організація «Консул»). Багато членів, прихильників та покровителів Союзу згодом перейшли до НСДАПKershaw, Ian. Hitler: 1889-1936: Hubris. New York: Norton (1998) і останні заходи у його діяльності відбулися у 1924 році.

Німецький народний союз оборони і наступу був головним організатором Німецьких днів — великих щорічних зборів, які проходили з 1920 по 1922 роки.

Відомі учасники Відомими членами союзу були зокрема такі провідні націонал-соціалісти, як Вернер Бест, Вальтер Бух, Карл Вайнріх, Райнгард Гайдріх, Отто Гелльмут, Ґерцлафф фон Герцберг, Курт Далюґе, Дітріх Екарт, Фріц Заукель, Вольфрам Зіверс, Карл Кауфманн, Оскар Кернер, Леонардо Конті, Гінріх Лозе, Генріх Обергайд, Отто Тельшов, Ґоттфрід Федер та Юліус ШтрайхерJung 2001, S. 21..

Німецький народний союз оборони і наступу можна вважати проміжною ланкою між Пангерманським союзом та НСДАП,

Див. також

Консервативна революція Фрайкор Консул Пангерманізм

Примітки

Література

Stefan Breuer: Die Völkischen in Deutschland. Kaiserreich und Weimarer Republik. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2008, ISBN 978-3-534-21354-2. Walter Jung: Ideologische Voraussetzungen, Inhalte und Ziele außenpolitischer Programmatik und Propaganda in der deutschvölkischen Bewegung der Anfangsjahre der Weimarer Republik: das Beispiel Deutschvölkischer Schutz- und Trutzbund. Universität Göttingen, 2001. Uwe Lohalm: Völkischer Radikalismus. Die Geschichte des Deutschvölkischen Schutz- und Trutz-Bundes 1919–1923 (= Hamburger Beiträge zur Zeitgeschichte, Band 6), Leibniz, Hamburg 1970, ISBN 3-87473-000-X (Dissertation, Universität Hamburg 1969). Uwe Lohalm, Martin Ulmer: Alfred Roth und der Deutschvölkische Schutz- und Trutz-Bund »Schrittmacher für das Dritte Reich«. In: Daniel Schmidt, Michael Sturm, Massimiliano Livi (Hrsg.): Wegbereiter des Nationalsozialismus. Personen, Organisationen und Netzwerke der extremen Rechten zwischen 1918 und 1933 (= Schriftenreihe des Instituts für Stadtgeschichte, Band 19). Klartext, Essen 2015, ISBN 978-3-8375-1303-5, S. 21 ff. Bernhard Sauer: Freikorps und Antisemitismus in der Frühzeit der Weimarer Republik. (PDF; 119 kB) In: ZfG, 56. Jahrgang 2008, Heft 1. Roth, Alfred. ''Aus der Kampfzeit des Deutschvölkischen Schutz-und-Trutzbundes. Hamburg, 1939 Waite, Robert G L. ''Vanguard of Nazism''. 1969, W W Norton and Company

Посилання Johannes Leicht: Der Deutschvölkische Schutz- und Trutzbund Walter Jung: «Deutschvölkischer Schutz- und Trutzbund (DVSTB), 1919—1924/35 », in: Historisches Lexikon Bayerns. Martin Ulmer: „Der Feind ist im Land: Der Jude“. Klebemarken des Deutschvölkischen Schutz- und Trutz-Bundes. In: Hamburger Schlüsseldokumente zur deutsch-jüdischen Geschichte, 22. September 2016, doi:10.23691/jgo:article-112.de.v1. Uwe Lohalm: Völkischer Radikalismus - Die Geschichte des Deutschvölkischen Schutz- und Trutz-Bundes 1919-1923 PDF