«Навгороді коло броду…» — вірш Тараса Шевченка, написаний на засланні 1848 року на Косаралі.

Написання Збереглося кілька чистових автографів вірша: автограф у «Малій книжці»ІЛ, ф. 1, № 71, с. 352; список рукою П. О. Куліша з автографа, надісланого Шевченком для А. М. МаркевичаІРЛІ, 10745. XVI с., арк. 102; автограф у «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 156. Автографи не датовано«Навгороді коло броду…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 152; 647-649.] litopys.org.ua Процитовано 19 червня 2024.

Вірш датується дослідниками за місцем автографа в «Малій книжці» серед творів 1848-го та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848 — 1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, місце написання — Косарал.

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко переніс твір під № 51 у дев'ятому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849-го — на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). При цьому він виправив описку в рядку 3, поміняв місцями слова в рядку 4. На початку січня 1858 року, очевидно 4 січня, в Нижньому Новгороді, повертаючись із заслання, Шевченко переписав, найімовірніше з «Малої книжки», вірші «Утоптала стежечку...» та «Навгороді коло броду...» і надіслав з листом П. О. Кулішеві з проханням передати їх А. М. Маркевичу. Лист Шевченка не зберігся. Уривок з нього та тексти Шевченкових поезій П. О. Куліш навів у листі до А. М. МаркевичаІРЛІ, 10745. XVI с., арк. 102.

1858 року, не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переніс вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки», замінивши по одному слову в рядках 6 та 11.

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. М. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Я. Кониський. У вірші «Навгороді коло броду...» він відзначив варіант у рядку 6, що збігається з текстом «Малої книжки»див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 18.

Відомі дослідникам списки твору походять від таких джерел:

1. Від автографа, надісланого Шевченком П. О. Кулішу 4 січня 1858 року, походить список у недатованій збірціНМТШ, А-546. Вірш «Навгороді коло броду...» переписано тут під № 2 у добірці з двох поезій (разом з віршем «Утоптала стежечку...») під назвою «Дві пісні Кобзаря Дармограя». До віршів зроблено примітку з цитатою з листа Шевченка до П. О. Куліша: «Примечание Кобзаря. Передай оці дві пісні А. М. Маркевичу, — чи не вчистив би він на їх ноту». Список збігається з автографом твору у «Малій книжці».

2. Від першодруку в «Основі» (1861 рік, № 7, стор. 3) походять списки в збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862)ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 470 — 471, у рукописному «Кобзарі» другої половини XIX століттяІР НБУВ, І. 7450, арк. 11 звор.; від перших прижиттєвих публікацій — у рукописних «Кобзарях» — 1865 року, переписаному Д. ДемченкомІЛ, ф. 1, № 81, арк. 43 — 43 звор., 1866 рокуІЛ, ф. 1, № 842, арк. 47 та інших.

Публікація Вперше вірш надруковано за «Більшою книжкою» з неточністю в рядках 1, 5, 9 («на городі» замість «навгороді») в журналі «Основа» (1861 рік, № 7, стор. 3).

Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 484) і того ж року у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 1, стор. 228), де текст вірша подано за «Основою».

Сюжет Сюжет вірша ґрунтується на народнопісенному мотиві про зраджену дівчину (див. пісні «Загуділи голуби на дубі...», «Вийду я на двір білими ніженьками...», «Зелененький мій барвіночок...», «В огороді хмелинонька... »). Наводимо останню пісню:

Заключна строфа Шевченкового вірша перегукується з піснею «Ой погубила горлиця дітей...»:

Музика Музику до твору писали П. І. Чайковський, Е. Ф. Направник, М. В. Лисенко, Я. Д. Бігдай та інші.

Примітки

Посилання Вірш «Навгороді коло броду…» на сайті litopys.org.ua Вірш «Навгороді коло броду…» у Шевченківському словнику, izbornyk.org.ua