Міжнародний геологічний конгрес (МГК) () — МГК традиційно проводиться один раз на 3—4 роки почергово на різних континентах.
Загальний опис За всю більш ніж сторічну історію конгреси не проводилися тільки під час світових воєн. При конгресі засновані комісії з розділів геології — від стратиграфії до системи викладання геології в країнах, що розвиваються. З метою проведення постійної роботи між сесіями МГК в 1960 р. було утворено міжнародну спілку геологічних наук (МСГН). З цього часу МГК проводиться спільно з МСГН.
Під егідою МГК були створені перші міжнародні геологічні, тектонічні та ін. спеціалізовані карти світу і окр. континентів, які вирішальним чином вплинули на розвиток геології як глобальної науки, що розглядає процеси, які протікають на планеті Земля загалом. Під час чергової сесії МГК підводяться підсумки наук. досягнень, отриманих у період між двома сесіями, і розробляються осн. напрями досліджень на майбутнє. На конгресі відбуваються переобрання керівництва міжнародних геологічних організацій. Згідно зі Статутом конгресу (1976), вищим органом МГК є Генеральна асамблея, на яку збираються всі учасники конгресу. На ній обираються президент і генеральний секретар. Виконавчим органом МГК є Рада конгресу, яка складається з представників всіх країн, що направили своїх делегатів. 33-й Міжнародний Геологічний Конгрес відбувся 6—14 серпня 2008 р. в Осло, Норвегія. Девіз 33-го МГК: «Система наук про Землю: основа для забезпечення розвитку» («Earth System Science: Foundation for Sustainable Development»).
Сесії IGC Конгрес Рік Країна-організатор Місце проведення Кількість країн Кількість учасників 1-й 1878 Франція Париж 23 310 2-й 1881 Італія Болонья 22 420 3-й 1885 Німеччина Берлін 22 445 4-й 1888 Велика Британія Лондон 25 830 5-й 1891 США Вашингтон 26 546 6-й 1894 Швейцарія Цюрих 20 401 7-й 1897 Росія С.-Петербург 27 1037 8-й 1900 Франція Париж 30 1016 9-й 1903 Австрія Відень 31 664 10-й 1906 Мексика Мехіко 34 707 11-й 1910 Швеція Стокгольм 36 879 12-й 1913 Канада Торонто 49 981 13-й 1922 Бельгія Брюссель 38 518 14-й 1926 Іспанія Мадрид 52 1123 15-й 1929 Південно-Африканський Союз Преторія 50 575 16-й 1933 США Вашингтон 54 1182 17-й 1937 СРСР Москва 50 2362 18-й 1948 Велика Британія Лондон 84 1778 19-й 1952 Алжир Алжир 82 2910 20-й 1956 Мексика Мехіко 105 3696 21-й 1960 Північна Європа Копенгаген 101 3379 22-й 1964 Індія Нью-Делі 109 2479 23-й 1968 Чехословаччина Прага 103 3793 24-й 1972 Канада Монреаль 110 4700 25-й 1976 Австралія Сідней 85 3461 26-й 1980 Франція Париж 116 4883 27-й 1984 СРСР Москва 110 5699 28-й 1989 США Вашингтон 108 5800 29-й 1992 Японія Кіото 102 4861 30-й 1996 Китай Пекін 102 6000 31-й 2000 Бразилія Ріо-де-Жанейро 145 3500 32-й 2004 Італія Флоренція 140 5000 33-й 2008 Норвегія Осло 113 626034-й2012АвстраліяБрисбен137592435-й2016ПАРКейптаун117>400036-й2022Був запланований на 2020 рік, через пандемію перенесений на 2021 та, згодом, на 2022-й: ІндіяНью-Делі (віртуально)37-й2024 (анонсовано)Південна КореяПусан38-й2028 (заплановано)Оголошено збір пропозицій щодо місця проведення
Див. також Міжнародні конгреси (в галузі освоєння надр Землі)
Примітки
Посилання Офіційний сайт
Література