Протягом своєї довгої історії Священна Римська імперія використовувала багато різних геральдичних форм, що представляють її численні внутрішні підрозділи.
Імператорський герб
Герби імператорів Священної Римської імперії
Reichsadler (Німецький орел, імператорський орел) — геральдичний орел, що походить від штандарта римського орла, який використовувався імператорами Священної Римської імперії та на сучасних гербах Німеччини, включаючи герби Другої Німецької імперії (1871—1918), Веймарської Республіки (1919—1933) і «Третього рейху» (нацистська Німеччина, 1933—1945). Той самий малюнок використовувався Федеративною Республікою Німеччина з 1945 року, але під іншою назвою, яка тепер називається Bundesadler (Союзний орел або Федеральний орел, від німецького «Bund», родова форма «Bundes», що означає «Союз» або «Федерація», а «Adler» означає «Орел»).
Орел-кватерніон
Одним із варіантів імперського герба був «Орел-кватерніон» (так названий на честь імператорських кватерніонів-станів), надрукований Давидом де Негкером з Аугсбурга за ксилографією 1510 року Ганса Бургкмайра. Він показав добірку з 56 щитів різних імперських земель у групах по чотири на пір'ї двоголового орла, що підтримує Христа на Хресті замість щита. Верхні, більші щити, належать до семи князів-курфюрстів, церковних на правому крилі: Трір, Кельн і Майнц, а також титулярного «Префекта Риму»; світські ліворуч: Богемія, Пфальц, Саксонія та Бранденбург. Зображення також з'явилося на склянці імператорського орла.
Імператори Священної Римської імперії Прямі свідчення про імператорські герби з'являються наприкінці XIII століття. Минулі імператори отримують уявні герби в джерелах XIII століття. Так, Оттон IV отримав перше відоме зображення двоголового імперського орла в «Chronica maiora» (бл. 1250 р.). Генріх VI зображений з (одноголовим) імператорським орлом у «Манесському кодексі» (бл. 1320 р.).
Фрідріх II Гогенштауфен (імператор 1220—1250) не використовував гербів на жодній зі своїх печаток. На деяких своїх монетах він дійсно використовував імператорського орла, але орел не розміщувався як геральдична фігура на геральдичному щиті. Син Фрідріха і співправитель Генріх справді мав кінну печатку з гербом Гогенштауфенів із зображенням трьох леопардів, і цей герб пізніше також приписують Фрідріху II.
З часів правління Альбрехта II (правив у 1438–39 роках, ніколи не був коронований імператором) кожен імператор використовував старий імператорський герб (чорний орел із червоним озброєнням) із серцевим щитом, що містив його особистий родовий герб. Таким чином, композиція виглядає як чорний орел із гербом на грудях. До 1438 року імператори використовували окремі особисті та окремі імператорські герби. Герб вищих посад імперії вживався як збільшення честі до особистого герба посадовця. Особистий гербІмперський гербІм'я / Опис особистого герба 1308—1313 : Генріх VII Люксембург (1275 † 1313), коронований 1312
Щит посмуговано срібно-синьо на десять частин, на ньому увінчаний золотою короною червоний здиблений лев. 1314—1347 : Людовик IV Баварський (1286 † 1347), коронований 1328
Біло-блакитні косі ромби. 1348—1378 : Карл IV Люксембург (1316 † 1378), коронований 1355
У червоному полі срібний здиблений леві із золотою зброєю та увінчаний золотою короною. 1411—1437 : Сигізмунд Люксембург (1368 † 1437), коронований 1433
Щит посмуговано червоно-срібно на десять частин (Угорське королівство); у червоному полі срібний здиблений левіз золотою зброєю та увінчаний золотою короною (Богемське королівство). 1440—1493 : Фрідріх III Габсбург (1415 † 1493), коронований 1452
У червоному полі срібна балка (Бабенберги, усиновлення Рудольфа І (пом. 1291), король Німеччини з дому Габсбургів, який отримав колишні Бабенбергські герцогства Австрії та Штирії замість свого батьківського герба (у срібному полі червоний озброєний синім лев увінчаний синьою короною). 1493—1519 : Максиміліан I Габсбург (1459 † 1519), коронований 1508
У червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (від своєї дружини Марії — Бургундське герцогство). 1519—1556 : Карл V Габсбург (1500 † 1558), коронований 1519
Чверть: I і IV велика чверть I і IV середня чверть: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), II і III мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство); I і IV середня чверть: І мала чверть — у золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона), ІІ — у червоному щиті хрест, косий хрест і внутрішня облямівка із золотих ланцюгів, із зеленим смарагдом у центрі (Наваррське королівство), ІІІ поле — у срібному полі золотий костильний хрест у супроводі чотирьох хрестиків (Єрусалимське королівство), IV поле — вісім раз червоно-срібно посмуговане поле (Угорське королівство), І мала чверть — у золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона), ІІ — у червоному щиті хрест, косий хрест і внутрішня облямівка із золотих ланцюгів, із зеленим смарагдом у центрі (Наваррське королівство), ІІІ поле — скошене з обох боків: у I і IV золотій — чотири червоні вертикальні смуги, у ІІ і ІІІ срібній — чорний орел із червоним дзьобом і лапами (Сицилійське королівство); II і III велика чверть І середня чверть: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство), ІІ — синє поле усіяне золотими геральдичними ліліями в червоно-срібній облямівці (нове Бургундське герцогство), ІІІ — шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (старе Бургундське герцогство), IV — у чорному полі золотий озброєний червоним лев (Герцогство Брабантське), у розтятому серцевому щитку — у золотому полі чорний озброєний червоним лев (Фландрське графство) та у срібному полі червоний озброєний золотом орел (Тірольске графство); у сріблі гранатовий плід з зеленими листками, розкритий, червоного кольору, облямований золотом (Гранада). 1558—1564 : Фердинанд I Габсбург (1503 † 1564), Імператор 1554—1576 : Максиміліан II Габсбург (1527 † 1576), Імператор
Почетвертований щит: у I і IV червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у II і III вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у щитку: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство). 1576—1611 : Рудольф II Габсбург (1552 † 1612), Імператор 1612—1619 : Матвій Габсбург (1557 † 1619), Імператор 1619—1637 : Фердинанд II Габсбург (1578 † 1637), Імператор
Почетвертований щит: у I червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у II вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); III у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у IV полі: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), II і III мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство). 1637—1657 : Фердинанд III Габсбург (1608 † 1657), Імператор 1653—1654 : Фердинанд IV Габсбург (1633 † 1654)
Почетвертований щит: у I червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у II вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у III полі: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), II і III мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство); IV розтятому і перетятому полі: шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство), у срібному полі червоний озброєний золотом орел (Тірольске графство), золотому полі чорний озброєний червоним лев (Фландрське графство); у червоному полі щитка срібна балка (Австрійське ерцгерцогство). 1657—1705 : Леопольд I Габсбург (1640 † 1705), Імператор
Почетвертований щит: у I вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у II червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); III у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у IV полі: I і IV мала чверть — у червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство), II і III мала чверть — у срібному полі пурпуровий озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Леонське королівство). 1705—1711 : Йозеф I Габсбург (1678 † 1711), Імператор
Почетвертований щит: у I і IV червоному полі срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство); у II і III — вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у щитку: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство). 1711—1740 : Карл VI Габсбург (1685 † 1740), Імператор
Почетвертований щит: у I червоному полі золоті вежі трибаштового замку муровані чорним із синіми вікнами та воротами (Кастильське королівство); у II — вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у ІІІ розтятому: у першому золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона), у скошеному з обох боків: у I і IV золотій — чотири червоні вертикальні смуги, у ІІ і ІІІ срібній — чорний орел із червоним дзьобом і лапами (Сицилійське королівство); у IV розтятому: у червоному полі срібна балка (Австрійське ерцгерцогство); шість діагональних холотих і синіх смуг в червоній облямівці (Бургундське герцогство); у червоному полі щитка срібний озброєний золотом лев увінчаний золотою короною (Богемське королівство). 1742—1745 : Карл VII Баварський (1697 † 1745), Імператор
Почетвертований щит: у I і IV полі біло-блакитні косі ромби (Баварія); у II і III чорному полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною (Курпфальц); у червоному щитку золота держава (для архікнязя Священної Римської імперії). 1745—1765 : Франц I Габсбург-Лотаринзький (1708 † 1765), Імператор
Двічі розтятий і перетятий щит: у I полі вісім червоно-срібних смуг (Угорське королівство); у ІІ синьому полі золоті геральдичні лілії і червоний турнірний комір (Неаполітанське королівство); у III — у срібному полі золотий костильний хрест у супроводі чотирьох хрестиків (Єрусалимське королівство), у IV золотому полі чотири червоні смуги (Арагонська Корона); у V — синьому полі золоті геральдичні лілії і червона облямівка (Дім Валуа-Анжу); у VI синьому полі золотий озброєний червоним лев увінчаний червоною короною (Гелдернське герцогство); у VII золотому полі чорний озброєний червоним лев (Юліх) у синьому полі, всіяними золотими хрестиками з двома поперечинами дві золоті рибини (Барське герцогство); у розтятому щитку: у золотому полі червоний перев'яз, обтяжений трьома срібними алеріонами (Лотаринзьке герцогство), у золотому полі шість безантів, розташованих одна над одною у формі трикутників: одна блакитна з золотими ліліями у главі та п'ять червоних (рід Медічі). 1765—1790 : Йосиф II Габсбург-Лотаринзький (1741 † 1790), Імператор