«Чикаго» ( — американський бронепалубний крейсер, що належав до типу так званих кораблів ВМС США. Найбільший з перших трьох, дозволених Конгресом для будівництва «нового флоту», і один з перших чотирьох сталевих кораблів ВМС США. Перший з бойових кораблів, названих на честь міста Чикаго.

«Чикаго» був закладений 29 грудня 1883 року на верфі компанії Delaware River Iron Ship Building and Engine Works у Честері, штат Пенсільванія. 5 грудня 1885 року був спущений на воду і 17 квітня 1889 року введений в експлуатацію до складу ВМС США.

7 грудня 1889 року «Чикаго» вийшов з Бостона в Лісабон, куди прибув 21 грудня. До 31 травня 1890 року крейсер служив у європейських і середземноморських водах як флагман «еволюційної ескадри», коли він відплив із Фуншала, щоб зайти в порти Бразилії та Вест-Індії, а 29 липня повернувся до Нью-Йорка.

«Чикаго» діяв уздовж східного узбережжя Північної та Південної Америки та в Карибському басейні як флагман «еволюційної ескадри», а до 1893 року як флагман Північноатлантичної ескадри. Після участі в Міжнародному військово-морському огляді на Гемптон-Роудс у квітні, 18 червня 1893 року він вирушив з Нью-Йорка в похід до Європи та Середземного моря. У цей період кораблем командував Альфред Меген, який уже прославився як морський стратег. 20 березня 1895 року «Чикаго» повернувся до Нью-Йорка і 1 травня був виведений з експлуатації.

1 грудня 1898 року корабель знову був введений в експлуатацію, здійснив короткий круїз у Карибському морі перед тим, як відплисти до Європейської станції 18 квітня. 27 вересня він повернувся до Нью-Йорка. 25 листопада «Чикаго» відплив із Нью-Йорка в подовжений похід як флагман Південноатлантичної станції, діючи до липня 1901 року, потім як флагман Європейської станції. З ескадрою крейсер курсував у північноєвропейських, середземноморських і карибських водах до 1 серпня 1903 року, коли перейшов до Ойстер-Бей, Нью-Йорк.

У 1906 році «Чикаго» зіграв ключову роль в евакуації Сан-Франциско під час тамтешнього землетрусу 1906 року. Прибувши з Сан-Дієго о 6 годині вечора 19 квітня, радіо «Чикаго» дозволило керівництву міста спілкуватися із зовнішнім світом, оскільки телефонні та телеграфні лінії були зруйновані. Група з двох офіцерів і шістнадцяти матросів з «Чикаго» керувала евакуацією водою. Перевезення 20 000 біженців до Тібурона в окрузі Марін на цьому кораблі та численних інших судах, як кажуть, було безпрецедентним і неперевершеним аж до Дюнкерської евакуації в 1940 році.

6 квітня 1917 року у Філадельфії корабель повернуто до бойового складу ВМС флагманом підводних сил Атлантичного флоту. 10 липня 1919 року залишив Нью-Йорк і очолив 2-й крейсерський дивізіон на Тихому океані. 17 липня 1920 року йому присвоєно позначення CA-14.

У 1921 році «Чикаго» перекласифіковано, присвоєно позначення CL-14. З грудня 1919 по вересень 1923 року крейсер служив у 14-му дивізіоні підводних човнів та був тендером підводних човнів на ВМБ Перл-Гарбор.

30 вересня 1923 року виведений зі складу сил флоту. До 1935 року використовувався як плавуча казарма. 16 липня 1928 року перейменований на «Олтон», позначення IX-5. 15 травня 1936 року продано на металобрухт. У липні 1936 року «Олтон» затонув у Тихому океані, при буксируванні з Гонолулу в Сан-Франциско.

Див. також USS Relief (1896) HMS Prince of Wales (1860) SMS Victoria Louise Олег (бронепалубний крейсер) ARA Nueve de Julio (1893) Almirante Tamandaré (1890) Бронепалубні крейсери типу «Пантера»

Примітки Виноски

Джерела

Посилання USS Chicago (1889—1935) USS CHICAGO (Protected Cruiser)/(CA 14)/(CL 14)/ALTON (IX 5) U.S.S. Chicago (1885)

Література

Rentfrow, James C. Home Squadron: The U.S. Navy on the North Atlantic Station. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 2014. ISBN 1-61251-447-2 OCLC 865711810 Taylor, Michael J.H. (1990). Jane's Fighting Ships of World War I. Studio. ISBN 1-85170-378-0.