«Звук хвиль» (, шіосай)— у ранніх виданнях також Прибій, роман японського письменника Юкіо Мішіми, який було видано у 1954 році.
Це історія дорослішання рибалки Шінджі, який починає романтичні стосунки з ексцентричною пірнальницею Хацуе в консервативному вигаданому рибальському селищі Ута-джіма. Коли селом поширюються чутки, що Шінджі просто використовує кохання Хацуе, щоб позбавити її цноти, їхнє молоде кохання опиняється під загрозою. Лише коли Шінджі рятує корабель, що потрапив у шторм, батько Хацуе приймає їхні стосунки і дає Шінджі дозвіл одружитися з Хацуе.
Ця книга, закріпила за Мішімою статус найуспішнішого автора Японії та одного з найуспішніших авторів у світі. Вона була нагороджена премією Шінчо і п'ять разів екранізована.
Сюжет Шінджі Кубо живе зі своєю матір'ю, яка займається пірнанням на молюсків, і молодшим братом Хіроші в маленькому рибальському селі Утаджіма. Разом з матір'ю дбає про існування сім'ї.Батько Шінджі загинув під час Другої світової війни, коли його рибальський човен потрапив під обстріл американського бомбардувальника. Тим не менш, сім'я живе певною мірою мирним життям, і Шінджі задоволений своїм життям рибалки разом зі своїм начальником Юкічі Оямою та колегою по роботі Рюджі.
Часи кардинально змінюються, коли син Терукічі Міяти, найбагатшої людини в селі, помирає, і тому він вирішує повернути в село свою доньку Хацуе, яку раніше віддав групі ловців молюсків на іншому острові. Хацуе описується як молода дівчина неймовірної краси; отже, коли вона прибуває в село, у неї з'являється велика кількість шанувальників, включаючи Шінджі. Тим часом Терукічі планує видати Хацуе за чоловіка з села.
Невдовзі після цього Шінджі та Хацуе пізнають один одного ближче та закохуються. Коли Чійоко, дочка доглядача маяка, повертається в село після навчання в Токійському університеті, вона з розчаруванням виявляє, що Шінджі, з яким у неї були романтичні стосунки, закоханий у Хацуе. Тому вона користується заздрістю свого сільського сусіда Ясуо Кавамото, ще одного шанувальника Хацуе, щоб поширити чутки, що Шінджі хоче використати Хацуе, щоб позбавити її незайманости. Через заздрощі, що Шінджі може позбавити Хацуе цноти, Ясуо намагається зґвалтувати Хацуе тієї ночі, коли вона збирається наповнити відро водою біля колодязя. Спроба провалюється, оскільки Ясуо стає жертвою нападу шершнів, коли він розриває одяг Хацуе. Соромлячись своєї поведінки, він пропонує, щоб Хацуе наповнюватиме для неї відро з водою в майбутньому та буде відносити його назад у село, якщо вона змовчить про подію.
Коли Терукічі чує чутки, він забороняє Хацуе мати будь-які подальші контакти з Шінджі; Лише через Юкічі та Рюджі вони продовжують спілкуватися один з одним за допомогою таємних листів. Терукічі категорично відмовляється зустрітися з Шінджі для обговорення, і коли мати Шінджі, знаючи, що Шінджі не брехун, марно намагається поговорити з Терукічі, це посилює конфлікт між Шінджі та Хацуе. Перед тим, як Чійоко повертається до університету, вона зустрічається з Шінджі та запитує його, чи вважає він її непривабливою. Коли Шінджі заперечує це та бажає їй на все добре у майбутньому, Чійоко відчуває докори сумління. Повернувшись у Токіо, її мучать думки про те, що вона знищила шанс Шінджі на щасливе життя.
Наприкінці літа Терукічі обирає Ясуо та Шінджі капітанами «Утаджіма-мару». Коли корабель потрапляє в шалений шторм, лише мужність і наполегливість Шінджі можуть врятувати корабель від перекидання. Мотив Терукічі для ініціювання цієї події розкривається, коли його дружина показує листи Чійоко, в яких вона розкриває чутки та свою причетність до них. Вона не хоче повертатися в село, тому що не наважується глянути в очі Шінджі— своєму старому коханню, чиє щастя вона злісно відібрала. Коли Терукічі стикається зі своєю дружиною, він розповідає їй про свій план зробити Шінджі чоловіком Хацуе. Подорож на човні була випробуванням на мужність, щоб дізнатися, хто з двох чоловіків гідний взяти Хацуе собі за дружину. Відважність Шінджі особливо вразила Терукічі; він дає йому дозвіл одружитися з Хацуе.
Теми твору
Уроки природи
Протягом усієї книги природа визначає життя на острові. Коли Мішіма розповідає історію молодої пари, яка страждає від чуток, ревнощів і класових відмінностей, він проводить паралелі між уроками, які вони повинні вивчити обох, і уроками, яких навчає природа. Мішіма стверджує, що природа всемогутня і поза людським впливом, тому її слід поважати. Ви виявляєте цю повагу до природи, наслідуючи її— тільки так ви можете жити в гармонії з нею.
Перше, що робить це зрозумілим, це Хацуе. Хацуе— молода красива донька Терукічі, найвпливовішого чоловіка на острові. Протягом багатьох років вона вдосконалювала мистецтво пірнання за молюсками, і оскільки вона цінує їхню красу, подібну до природи, у неї є багато шанувальників. Пірнання на молюсків— небезпечне і складне заняття; Завдяки рокам своєї роботи пірнання з молюсками, особливо в холодних водах і небезпеці небезпечних морських істот, Хацуе навчає про силу, мужність і те, що найбільші скарби часто ховаються в суворих, непривабливих зовнішніх умовах. Це природне знання допомагає їй знайти партнера свого життя; Тому що, на відміну від інших жителів села, вона може побачити зовнішність Шінджі як робітника нижчого класу та розпізнати в ньому рідкісний, цінний характер.
Водночас карають тих, хто живе не за природою. Ясуо— егоцентричний юнак і син багатої шанованої родини. Хоча Ясуо насправді природжений лідер, він також настирливий, непоступливий і самозакоханий— всупереч урокам природи. Коли Хацуе повертається до села, Ясуо забирає з собою та починає ревнувати, коли з'являються чутки про кохання Хацуе та Шінджі. Це спонукає його взяти справу у свої руки, тому однієї ночі він намагається зґвалтувати Хацуе. Замах прямо карається природою. Своїм різким поводженням він привертає увагу зграї шершнів, які жалять все його тіло.
Нарешті, Мішіма використовує пряме зіткнення Шінджі з потужним явищем природи, тайфуном, щоб довести цю філософію до кінця: коли хтось навчається працювати з природою, а не проти неї, він також навчається жити в гармонії з нею. Коли Шінджі попросили приєднатися до екіпажу Утаджіма-мару, він з ентузіязмом приймає роботу. Коли корабель потрапляє в неконтрольований тайфун поблизу порту Окінава, Шінджі добровільно лагодить обірваний трос корабля, незважаючи на шторм. Він використовує все, чого навчився від природи та про неї протягом багатьох років, щоб врятувати екіпаж від певного перекидання. На наступний ранок після шторму він прокидається від «глибокого синього чистого неба» та «спокійного блискучого моря». Незважаючи на свій простий розум, Шінджі завжди мав тісний зв'язок із природою та велику повагу до її сили через свою роботу моряка. Навчившись поглинати цю силу в собі, він рятує не лише себе, а й життя членів своєї команди.
Мішіма карикатурно зображує природу як небезпечну силу, яка час від часу чинить насильство. Однак ті, хто відкриває себе для засвоєння природних вчень, можуть втілити свою невимовну силу та ставитись до інших з більшим співчуттям і турботою.
Любов, секс і відданість
По суті, «Звук хвиль»— це історія кохання. Коли Шінджі та Хацуе вперше відчувають прихильність одне до одного, вони отримують перший досвід любові та сексу. Їхня взаємодія один з одним ніколи не буває поверхневою, а в тій же мірі духовною. Мішіма також підкреслює, що справжнє кохання та справжня відданість— на відміну від простої фізичної привабливости чи сумісности, заснованої на соціальному класі— завжди зрештою переважатимуть над ревнощами, жорстокістю та брехнею.
Оскільки Шінджі та Хацуе зближуються, саме ця чесність і оптимізм зберігають їхню відданість незмінною, незважаючи на те, що їм заважають сторонні люди. Це очевидно в сцені, де Шінджі засинає перед вогнем, чекаючи на Хацуе. Коли він прокидається, Хацуе стоїть напівоголена, щоб висушити свій одяг і тіло від води холодного моря. Безсоромна нагота Хацуе перед Шінджі демонструє чистоту й наївність її юного кохання. Коли Шінджі прокидається, Хацуе жартома каже йому також зняти одяг— не через сексуальне бажання, а просто щоб вони могли «бути на рівних». Коли Шінджі та Хацуе лежать разом, вони відчувають «чисте щастя». Замість статевого акту, до якого Хацуе не готова, Шінджі дарує їй красиву рожеву мушлю з пляжу, яка нагадала йому про Хацуе. Сцена чітко демонструє невинність, яка характеризує стосунки Хацуе та Шінджі. Хоча вони також фізично приваблюють один одного, вони більш пов'язані духовно— за словами Мішіми, саме це робить стосунки плідними.
Коли Чійоко поширює чутки про молоду пару і навіть забороняє батькові Хацуе Терукічі подальші контакти з Шінджі, Хацуе та Шінджі змушені жити з публічним викриттям і уїдливими коментарями своїх селян. Але попри всі ці розмови, зв'язок між Шінджі та Хацуе не слабшає; натомість вони знаходять інші способи підтримувати зв'язок один з одним.
Мішіма наголошує в історії, що відданість Шінджі Хацуе не тільки дає йому сили пережити саботаж сторонніх, але й реальні небезпеки. Коли Шінджі бере на себе завдання керувати корабелем Терукічі, батька Хацуе, Хацуе дає йому автопортрет, щоб він узяв його з собою на Окінаву. Під час тайфуну Шінджі кілька разів дивиться на портрет, щоб зібратися з волею та силою для свого небезпечного для життя завдання залатати мотузку. Зрештою, саме ця сила переконує Терукічі в тому, що Шінджі— правильна людина для Хацуе. Це завершує коло: невинність і чесність їхнього юного кохання зрештою дозволяє Шінджі одружитися зі своєю справжньою коханою.
Дорослішання
Инша філософія Мішіми обертається навколо дорослішання головного героя, Шінджі. Упродовж хронології роману Шінджі дізнається багато важливих уроків про любов, честь, соціальний клас, сім'ю та цінність важкої праці. Мішіма неодноразово натякав, що єдиний спосіб фактично здійснити перехід від хлопчика до чоловіка— це бути самовідданим та мати вміння адаптовуватися до змін.
Шінджі— людина, яка самовіддана, але щоб вирости, він повинен навчитися ставати ще більш самовідданим. Спочатку він демонструє цю безкорисливість, віддаючи всю спійману рибу та зароблені гроші своїм овдовілим матері та братові. Шінджі носить порваний одяг, і майже не проходить день, щоб він не працював. Незважаючи на те, що він живе таким простим життям, йому ніколи не спадає на думку залишити гроші собі та використати їх. Природна безкорисливість Шінджі демонструє, наскільки добре він уже прямує до свого дорослішання на початку історії. Коли Хацуе прибуває в село, Шінджі опиняється в небезпеці повністю відмовитися від своїх старих звичок на користь життя з вищим соціальним статусом і задоволення власних потреб. Однак Шінджі не підходить до відносин з таким наміром. Замість того, щоб допомагати собі, він продовжує віддавати пріоритет іншим.
Незважаючи на те, що чутки поширюються по селу, Шінджі дає Хацуе можливість дистанціюватися, хоча це мучить його всередині. Щоб відновити публічний імідж Хацуе, Шінджі погоджується на власну погану репутацію. Під час віддалення від Хацуе Шінджі починає сумніватися щодо свого рішення: він розмірковує, чи варто йому переконати Хацуе розлучитися з ним і вчинити Шінджю (романтичне подвійне самогубство), щоб «бути разом назавжди» в загробному житті. Але він вирішує відмовитися від цього, оскільки це думки «егоїстичних людей», які «думають лише про себе»— якщо він виконає свій план, він завдасть непоправної шкоди репутації Хацуе та залишить його матір на призволяще. Хоча його скрутне становище ставить перед ним важке завдання ігнорувати все це та діяти самостійно, Шінджі вирішує відмовитися від цього, що є свідченням його зростаючої самовідданости.
Його самовідданість досягає кульмінації у зустрічі з тайфуном у кінці книги. Незважаючи на загрозу життю, Шінджі вирішує полагодити обірваний трос і тим самим врятувати екіпаж свого корабля. Цей сміливий, самовідданий вчинок символізує останній крок дорослішання— його «історія дорослішання» завершена.