Міколай із Закшова, Закшовський, Закшевський гербу Порай ( після 1460 року) — державний діяч Королівства Польського, надвірний маршалок (1443—1444), великорадця краківський (1444—1448), каштелян вішьлицький (1444—1460).
Життєпис Народився Міколай, очевидно, на початку XV століття. Мав двох братів: Яна, підчашого люблінського й каштеляна жарнувського, та ЗавішуFranciszek Sikora, W sprawie badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Studia z Dziejów Średniowiecza, nr 20, 2016, s. 189..
25 квітня 1438 року разом із братами був учасником Antoni Prochaska, Konfederacya Spytka z Melsztyna, Lwów, nakł. Księgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1887, s. 32, 33.. Однак, уже 3 травня 1439 року вони з братом Яном стали підписантами абсолютно протилежної Спитка з МельштинаAntoni Prochaska, Konfederacya Spytka z Melsztyna, Lwów, nakł. Księgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1887, s. 85, 87.. Завдяки діям і впливу краківського єпископа Збіґнєва Олешьніцького, брати знову перейшли на бік останнього, уникнули покарання. Міколай уже 1440 року взяв участь у поході короля Владислава III до УгорщиниAnna Sochacka, Konfederacja Spytka z Melsztyna z 1439 r.: rozgrywka polityczna czy ruch ideologiczny? [w:] Rocznik Lubelski 16, 1973, s. 61., його герб Ружа (Порай) був вивішений у костелі Святої Марії в БудіAntoni Prochaska, Konfederacya Spytka z Melsztyna, Lwów, nakł. Księgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1887, s. 63..
На початку 1443 року вперше згадується на посаді надвірного маршалка під час неприсутності біля короля маршалка коронного Міколая Лянцкоронського з Бжезя. Обіймав уряд принаймні до кінця літа 1444 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 84..
З 1444 року Міколай обіймав 2 нових уряди. 22 липня 1444 року король призначив його великорадцею краківським. Проте щонайменше до 28 серпня Міколай перебував із королем під Вараждином, тому не міг фізично обійняти нову посаду, а його попередник фактично виконував ці обов'язки до 3 жовтня. Вперше Закшовський згадується як великорадця 27 жовтня, пробув на посаді до кінця червня 1448 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 315.. З кінця літа він також став каштеляном вішьлицьким, був ним до кінця життяUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 250..
1 липня 1457 року Міколай Закшовський разом із Краківськими каштеляном та воєводою , а також каштелянами радомським Ґжеґожем із Браниців і бецьким Яном Ліґензою, уклали в Цешині річне перемир'я з освенцимськими князями і Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 363..
Помер Міколай невдовзі після 9 грудня 1460 року.
Маєтності Родинний Закшув знаходився, найімовірніше, в Краківській землі й лежав або у нинішньому Казімєрському повіті (Закшув)Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 10 : [Z-Ż], Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1845, s. 34., в якому знаходиться дідичне село його брата Яна Бейсці; або в Єнджейовському повіті (Закшув) Свєнтокшиського воєводства, де знаходяться інші два села, якими володів Міколай — Межава (1446—1448) та Імельно (1447—1460). За іншими даними, Закшув міг знаходитися в Сєрадзькій землі, де є щонайменше 3 села з такою назвою.
Сім'я Міколай був двічі одружений. З першою дружиною невідомого імені мали 2 дітей: Станіслав Закшовський або Вішьлицький, дідич Межави, Імельного, Дзершина, частин Собовиців та Краківського війтівства; Катажина, дружина Яна з Сєрчі.
Другою дружиною була Барбара Ґорайовська, про спільних дітей інформація відсутня.
Примітки