Сербський вільний корпус (), відомий просто як фрайкорі (), було добровольчим ополченням, що складалося з етнічних сербів, засноване монархією Габсбургів для боротьби з Османською імперією під час Австро-турецької війни (1787—1791). Повстання в санджаку Смедерево та дії ополчення призвели до періоду окупації Габсбургами Сербії, який тривав з 1788 по 1791 рік. Зрештою, сербський добровольчий корпус став основою для створення майбутніх воєнізованих формувань, як, наприклад, під час Першого сербського повстання.
Історія Сербський фройкорпус із 5000 солдатів був створений у Банаті (банатський військовий кордон), що складається з біженців, які втекли від попередніх конфліктів в Османській імперії. Корпус боровся за звільнення Сербії та об'єднання під владою Габсбургів. Головним командиром був австрійський майор Михайло Міхалевич. Уздовж габсбурзько-османського кордону було кілька фрайкорпусів. Вільний корпус Міхалєвича, найвідоміший, діяв від Шумадії до Подрінья, а через Мораву діяв Бранічевський вільний корпус; у Хорватії Вільний корпус Св. Георгія; у Боснії їх називали Seressaner. Іншими сербськими ополченнями були міліція Козара та міліція Просар, створені в Боснії в 1788 році, що складалися з 1000 солдатів кожна.
Серед добровольців були Алекса Ненадович і Караджордже Петрович, Станко Арамбашич і видатний Радич Петрович і найвидатніший з усіх Коча Анделкович. Православне духовенство Сербії підтримало повстання.
Ополчення Кочі швидко захопило Паланку та Баточину, напало на Крагуєвац і вийшло на Константинопольську дорогу, відрізавши османську армію від Санджаків Ніш і Санджак Відін.
Австрійці залучили Корпус у двох невдалих спробах захопити Белград наприкінці 1787 року та на початку 1788 року.Paul W. Schroeder (1996). The Transformation of European Politics, 1763—1848. Oxford University Press. pp. 58–59. ISBN 978-0-19-820654-5.
Організація Згідно з документом від 6 листопада 1789 р. Вільний корпус включав:
1 ескадрон гусар, 18 рот стрільців, і 4 роти мушкетерів,
Одяг Уніформа у них була подібна до прикордонної, з деякими змінами.
Наслідки У 1793 році австрійці заснували новий вільний корпус на кордоні для сербів і боснійців.Mitološki zbornik. Vol. 7–8. Centar za mitološki studije Srbije. 2002. p. 120. који је имао униформу налик граничарској, уз неке измене. Ти добровољци су имали: високе црне капе-чакове, кратку црну блузу с кратку црну блузу с црвеним гајтанима испод које је био прслук исте боје. Прслук је имао појас где су били задевани пишгаљи и ханџар. Чакшире су биле у облику пан- талона — које су се сужавале, налик коњичким брич-панталонама, које су падале преко високих црних цокула-ципела. Добровољци су носили пушку, хусарску сабљу, а на леђима ранац са каба- ницом и огртачем увијеним у ролну. Ова одећа је ипак при- лагођена Србима граничарима, да би је ови, са више воље носили и прихватили. Године 1793, Аустријанци формирају нови фрајкор «на гра- ници Турске» — за Србијанце и Босанце. Ови фрајкори били су, на згражавање Аустријанаца, веома шаролико одевени у широке панаталоне различитих боја, које су се …
Спадщина Напередодні Першого сербського повстання нахії Ужице та Сокол створили добровольчі загони, які називалися фрайкорі, які мали завдання саботажу проти військових планів Османської імперії та їх концентрацію в цьому регіоні Сербії.
Видатні люди
Коча Анджелкович, капітан 1789 рік Алекса Ненадович, командир 1804 рік Вуча Жикич, капітан 1808 рік Петр Новакович Чардаклія, капітан 1808 рік Радич Петрович, капітан 1816 рік Караджордже Петрович, сержант 1817 рік
Див. також
Сербське ополчення Сербське ополчення (1718–39) Станко Арамбашич
Примітки